Домівка > Uncategorized > Із Києва в Единбург

Із Києва в Единбург

Опубліковано 07.07.1998 в газеті “Магістраль” №№45-46, стор 6-8, Київ.

В столиці Шотландії Единбурзі 5-7 травня 1998 року відбулася нарада Комісії з питань інформаційних технологій Міжнародного союзу залізниць (МСЗ)На запрошення МСЗ в роботі Комісії взяла участь делегація Укрзалізниці: Юрій Пероганич, заступник начальника Управління зовнішніх зв’язків і Володимир Міненко, заступник начальника Управління обчислювальної техніки.

На прохання редакції газети “Магістраль” члени делегації описали свої     дорожні спостереження при поїздці залізницею за маршрутом Київ – Единбург – Київ, а також деякі тенденції розвитку інформаційних технологій на залізницях Європи.

Підготовка до поїздки

Після затвердження технічного завдання і підписання наказу про відрядження  ми почали готуватися до поїзки. Підготовка відрядження, як правило, включає два аспекти – фаховий і організаційний.

Фаховий аспект передбачає попереднє опрацювання порядку денного наради, підготовку власних виступів, презентацій, вироблення позиції щодо проектів рішень. До речі, проект порядку денного нарад, які проводяться в рамках МСЗ, як правило, містить не тільки перелік питань, але і тези виступів з даних питань і пропозиції щодо рішень, які мають бути прийняті. При цьому часто цей порядок денний задовго до наради учасники наради і всі зацікавлені мають можливість дістати через комп’ютерну мережу Інтернет з комп’ютера МСЗ в Парижі. Що власне ми і зробили для того, щоб попередньо опрацювати основні питання наради з фахівцями Управління обчислювальної техніки Укрзалізниці.

Організаційний аспект включає точний розрахунок маршруту подорожі, бронювання місць в поїздах і готелях. І тут нам у пригоді став Інтернет. Всі залізниці Західної і Центральної Європи велику увагу приділяють присутності своєї інформації в  цій всесвітній комп’ютерній мережі. Графіки руху, ціну квитків, види сервісу, наявність вільних місць – все це можна отримати завдяки Інтернету не встаючи з місця. Більше того, через Інтернет можна забронювати місця на поїзд, кімнату в готелі і навіть при наявності кредитної картки сплатити за квитки! Отже включення кількох комп’ютерів Укрзалізниці в мережу Інтернет якраз напередодні наради було дуже доречним.

Маршрут

Для поїздки за маршрутом Київ – Единбург – Київ був вибраний залізничний транспорт. При цьому до уваги брався єдиний критерій – мінімальна вартість. Укрзалізниця від Організації співробітництва залізниць отримала певну кількість квитків “на пред’явника”, які дійсні для проїзду у поїздах залізниць – членів цієї організації, в тому числі Білорусії і Польщі. Крім того, ми обмінялися кількома квитками, виданими на пред’явника, з німецькими, бельгійськими та французькими залізницями. Таким чином оплаті підлягав тільки проїзд територією Великобританії. До Едінбургу вирішили їхати з пересадками у Бресті, Брюселі і Лондоні.

Візи

Для проїзду у Великобританію потрібно мати закордонний паспорт і небхідні візи. Для проїзду через Білорусь і Польщу візи не потрібні. Достатньо закордонного паспорта. Для проїзду через Німеччину, Бельгію і Францію достатньо однієї транзитної так званої “шенгенської” візи. Проте спочатку в Посольстві Великобританії, чи точніше – Об’єднаного королівства Великобританії і Північної Ірландії ми отримали в’їзні візи. Процедура отримання проста – до обіду здаєш паспорт, гроші, заповнену анкету-заявку з двома фотокартками, і після обіду того ж самого дня отримуєш свій паспорт з вклеєною на окремому аркуші візою. Така ж проста процедура для отримання транзитної візи в Посольстві Німецької Федеративної Республіки. Благо, що за візами тепер не треба їхати до Москви – більшість розвинених країн світу мають свої посольства в Києві.

Українсько-білоруський кордон

Отримавши відрядні, безплатні проїзні квитки для проїзду залізницями держав – членів Організації співробітництва залізниць, а також залізниць Німеччини (ДБ), Бельгії (СНЦБ) і Франції (СНЦФ) і забронювавши в Києві квитки до Бреста і з Бреста до Брюселя ми вирушили в дорогу. Наші системи резервування і продажу квитків поки що не дозволяють бронювати місця на поїзди на ділянці Брюсель – Лондон – Едінбург.

Перетин кордону нашої держави з Білоруссю не був нічим примітний. Єдине, що можна зауважити – це митні декларації. Їх вимагають пред’являти як українські, так і білоруські митники. Обов’язкове заповнення декларацій вимагається тільки в країнах колишнього СРСР. В інших країнах декларації заповнюються тільки при наявності речей, які підлягають обов’язковому митному декларуванню. Ще одна особливість – проведення перевірок прикордонниками і митниками на обох сторонах кордону під час стоянки поїзда. На інших кордонах перевірка проводилася під час руху поїзда. Затримка на прикордонних станціях проводилася лише для заміни локомотива.

Іхали в білоруському вагоні, який запам’ятався хіба тим, що разом з постільною
білизною видають пакетик з милом і шматком туалетного паперу. Сервіс…

Місто Брест

Маючи кілька вільних годин в Бресті, ми поклали речі в автоматичну камеру схову (замість жетонів використовуються п’ятнадцятикопієчні радянські монети), і вирушили в прогулянку по місту.

Зайшли в Брестську фортецю – герой. Воскресли в пам’яті дитячі спогади про поїздку до Бресту цілим класом, які проводилися в школах в рамках програм військово-патріотичного виховання. Важко повірити, що попередній раз був у фортеці 25 років тому. Проте так само горить священний вічний вогонь, так само в почесній варті стоять школярі… І слава Богу, що не порушили цю традицію.

Саме місто теж справляє приємне враження. Охайне, чисте. Продукти харчування, трикотаж – місцевого виробництва, високої якості. Ціни в магазинах на 20-40 відсотків нижчі за київські. Проте місцеві жителі не поспішають робити покупки – дається взнаки низький рівень заробітної плати. В деяких містах таке становище приводить до товарного дефіциту через вояжі комерсантів із тих прикордонних держав, де ціни і середні заробітки вищі. Приємно відносити до таких країн і нашу Україну.

У вокзальному кіоску продається як офіційна “Советская Белорусь”, так і часопис Білоруського народного фронту. Так що чутки про затискання в Білорусі вільної преси дещо перебільшені.

Дорога від Бреста до Брюселю

Пройшовши на вокзалі митний і прикордонний контроль, ми сіли в російський поїзд “Москва – Брюсель” і без пригод доїхали до Брюселя. Вперше довелося їхати у вагоні німецького виробництва нової серії – обладнаним вакуумним туалетом, яким можна користуватися і на стоянках поїзда. Проте, за словами провідників, як тільки вагон відключається від зовнішнього електропостачання – всі системи вагону перестають працювати.

Митний контроль на польсько-німецькому кордоні був символічним. Прикордонний був більш строгим, хоча як німецькі так і польські посадові особи були підкреслено ввічливими. Як митники, так і прикордонники виконували свою службу на ходу поїзда. Німеччину ми бачили тільки через вікно вагона.

Впадає в око знаменитий німецький порядок. По всій Німеччині на всіх залізничних платформах годинники мають однакову форму стрілок, пофарбовані в однакові кольори. Назву зупиночного пункту чи станції видно з кожного вагона – вказівники знаходяться щоп’ятнадцьть метрів. Всюди багато інформації, розклади, схеми поздів, карти міст. Платформи розділені на шість секторів, яких позначено літерами від A до F. Пасажири (при відправленні), і ті хто їх зустрічає (при прибутті) ще до подання позда під посадку (чи до його прибуття) за допомоги спеціальної вивішеної схеми знають, який вагон в якому секторі зупиниться. На платформах стоять візки для перевезення багажу, і ними вільно можна користуватися в межах вокзалу. На одній із станцій увагу привернув одягнений в яскраву робу прибиральник, який порошком і мокрою тряпкою ретельно і до блиску протирав… урну для сміття.

Кордону між Німеччиною і Бельгією не зауважили. Бельгія вирізняється від Німеччини більш соковитою зеленою травою, на якій пасуться знаменитиі бельгійські корови, та сучасними вітрильними електростанціями.

БРЮСЕЛЬ

Квитки до Лондону

Прибувши до Бельгійської столиці ми відразу ж на вокзалі придбали квитки на поїзд Брюсель – Лондон. Однаково, того ж дня до Едінбургу ми не встигали, тому до Лондону вирішили їхати останнім поїздом. В касовому залі – на спеціальних стендах вільно лежать гарно оформлені кольорові буклети з інформацією про розклад руху поїздів, ціни за проїзд. Квиткові каси – одночасно є довідковими. Довідки безкоштовні. Каси знаходяться за невисоким бар’єром, як у наших аптеках. В касі нас запитали, в якому класі ми бажаємо їхати, і чи потрібен нам вагон для курців. У квитку вказано маршрут, час відправлення, час прибуття, клас, вагон, вид вагону (для тих хто не курить), номер місця і його розташування (біля вікна чи біля проходу). Зазначено також, що реєстрація на поїзд закінчується за 20 хвилин до відправлення. Вся інформація в закодованому виді міститься також на магнітному носієві – впресованій в квиток із зворотнього боку магнітній стрічці.

Цікаво, що до касира безпосередньо підходить тільки одна особа. Решта людей чекають на відстані близько півтори метра від тієї людини, яка в даний час обслуговується. Відповідно ніхто нікого не підганяє. Те ж саме, ми бачили і в інших чергах.

Камери схову

Маючи в запасі кілька годин, ми вирішили прогулятися по Брюселю, попередньо поклавши речі в камери схову. Камери за розміром діляться на три види: малі, середні і великі. Відповідно різна ціна за користування. Кожний блок (секція) камер схову має дисплей, на якому висвітлюється інструкція по користуванню кількома мовами. Для того щоб закрити речі – достатньо причинити дверці камери і вкинути в монети в будь-якому наборі на потрібну суму. Автомат дасть здачу і видрукує для Вас талончик, на якому буде вказано номер секції, номер камери і унікальний шестизначний код, який слід набрати для того, щоб дверці камери відчинилися. Отже ні записна книжка, ні авторучка не потрібні.

Місто

Відверто кажучи за кілька годин прогулянки по Брюселю, місто не справило на нас яскравого враження. Хоча ніхто в цей ніхто не вигулював собак, їх велика кількість нагадувала про себе на кожному кроці. Звичайно, ми дивилися не лише під ноги, але і милувалися вузенькими, як правило на шириною на 2-3 вікна, але відносно високими 5-6 поверховими тісно притуленими один до одного будиночками. Мало чим примітна і укладена бруківкою квадратна центральна площа міста – Гран пляс. Може би ми  й звернули на неї іншу увагу, якби знали, що більшість будинків довкола площі збудовано в період 1400-1600 років.

Проте ми за такий короткий час просто не встигли як слід оцінити це місто, яке мабуть недаремно було вибране місцем перебування штаб-квартир Європейського Союзу, НАТО і немалої кількості інших міжнародних організацій.

Дорога Брюсель – Лондон

Посадка на поїзд “Євростар” Брюсель – Лондон схожа на посадку на літак і включає ряд етапів. Спочатку ми вставили свої квитки в спеціальний отвір турнікету, автомат прочитав з квитків інформацію і ворота турнікету відкрилися. Ручний контроль квитків може проводитися тільки на прохання пасажира. Після проходження митного контролю (ввесь багаж був просвічений спеціальною апаратурою, а нам запропонували витягнути з кишень всі металеві предмети і пройти через спеціальний отвір – детектор металу), прикордонного контролю (прикордонники перевіряють паспорти і візи), ми потрапили в просторий зал очікування. В залі є можливість придбати пресу, перекусити і купити сувеніри з емблемою “Євростар” на згадку про проїзд (теніски, листівки, брелки для ключів, запальнички, моделі вагонів).

Після оголошення посадки ескалатори піднімають пасажирів на платформи. Прохід на той чи інший ескалатор з залежності від номера вагону. Вагони блищать фарбою – наче щойно з конвеєра. Пізніше ми з’ясували, що вагони миють щодня – для забезпечення аеродинамічних властивостей. Увесь вокзал, платформи і вагони – вражають своєю чистотою. У вагонах стандатного (другого) класу сидіння у чотири ряди – по два ряди з кожної сторони від проходу, наче у автобусах типу “Турист”. У вагонах першого класу – сидіння тільки у три ряди. Крім того перед кожним сидінням у першому класі є зручний столик. В нашому вагоні кілька пасажирів протягом усієї поїздки працювали на своїх персональних комп’ютерах. Деякі періодично дзвонили по мобільному телефону. Мобільні телефони тут звичайне явище, проте для нас незвично було бачити стареньку бабусю, яка щось жвава говорила в слухавку мобільного телефону, а іншою рукою опиралася на паличку. До речі про телефони – кожний вагон обладнано телефоном – автоматом.

Ще одна особливість – інваліди на колясках. В поїзді є вагони, обладнані спеціальним місцем для таких колясок. Крім того, для заїзду і виїзду колясок спроектовано спеціальні містки.

У поїзді два вагони – буфети. Проте ціни на вокзалах і в поїзді дещо вищі, ніж у місті і принаймні в 4 рази вищі ніж в Україні. Всі ціни і розрахунки у трьох валютах – французьких і бельгійських франках і у британських фунтах стерлінгів. Ось деякі ціни в переводі на українську валюту: шоколадка Snickers, Mars або Twix – 3.60 грн, пляшка мінеральної води (0.5л.), пляшка кока-коли (0.33л.), стакан чаю, фруктового соку або чашка кави – 4 гривні, чізбургер або сендвіч із сиром – 10 гривень. Пляшка пива 0.33л. Carlsberg, Kronenbourg або Stella – 6 гривень, джину Beefeater (0.5л.), або коньяку Martel (0.3л.) – 11 гривень, шампанського Duval Leroy (0.75л.) – 64 гривні.

На континентальній території поїзд набирає швидкості до 360 км/год, хоча в основному рухається із швидкістю 300-320 км/год. На англійській території, де інфраструктура потребує модернізації, поїзд їде з “черепашою” швидкістю 160-180 км/год. Визначивши час, за який поїзд проїжджає один кілометр, можна дізнатися про його швидкість. Так от – при швидкості 360 км/год на один кілометр приходиться всього 10 секунд… При цьому розташовані через кожні 50 метрів опори контактної мережі мерехтять, наче штахети в паркані – по дві на секунду.

ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

Дороги і міський транспорт

У Великобританії лівосторонній рух. А це означає, що переходячи вулицю, слід спочатку подивитися праворуч, а потім, дійшовши до середини – ліворуч, отже на переходах ми про всяк випадок крутили головами у всі боки. Якщо ви, приміром, ідете тротуаром по правій стороні вулиці і вам треба під’їхати кілька зупинок автобусом, то для цього слід перейти на протилежну сторону вулиці. В автомобілях руль з правого боку, а не зліва як у нас. Зважаючи на велику кількість туристів на переходах на асфальті чи на бруківці білою фарбою виведені написи – LOOK RIGHT, LOOK LEFT – дивись направо, дивись наліво.

Автобуси в Лондоні червоного кольору і двоповерхові. Таксі також однакові – чорного кольору, з високим і просторим салоном, в який також вноситься багаж. Водій відділений пластиковим екраном із щілиною для розрахунків з пасажирами. Багато туристичних автобусів – які також двоповерхові, тільки без даху над другим поверхом – дуже зручно для оглядових екскурсій.

Лондонське метро, чи Підземка (Underground) або труба (tube), як його там називають справляє враження хіба що своїми розмірами – 13 ліній і близько трьох сотень станцій. Всі станції поділені на 6 зон, або радіусів. Вартість проїзду залежить від кількості зон, які перетинає пасажир. Разовий проїзд через дві зони коштує “на наші гроші” біля чотирьох гривен, проте проїзний на цілий день для першой і другої зон, які покривають практично ввесь центральний Лондон коштує всього втричі дорожче, тобто близько 12 гривень. Квиток має впресовану магнітну смужку, на якій можуть бути закодовані будь які дані. Наявність квитка може бути перевірена під час поїздки. Для входу на станцію слід вставити квиток в спеціальний отвір на турнікеті, після чого квиток (якщо він дійсний), практично миттю з’являється в іншому отворі. Проте дверцята на турнікеті відкриються тільки тоді, коли пасажир забере квиток з цього отвору. При виході процедура повторюється з тією різницею, що коли квиток вже використано, то автомат залишає його в собі.

Як при вході, так і при виході відсутня можливість проходу “мимо” турнікетів (як показують спостереження, в Києві такою можливістю користуються мало не кожний четвертий пасажир).  Для проходу через “ручний” контроль, коли, наприклад, у пасажира багато речей, можна викликати працівника, який ключем відкриє спеціальний прохід. Проте це швидше виняток, ніж правило. А взагалі в Лондоні пристойні люди (в костюмах і з краватками), а тим більше з громізкими речами Підземкою не користуються …

Архітектурні і історичні пам’ятки Лондону

Зважаючи на обмаль часу знайомство з пам’ятками Лондону було фрагментарним, поверховим і тільки зовнішнім. Пройшовши набережною Темзи, ми оглянули споруду Парламенту, дзвіницю із знаменитим годинником Биг Бен, Вестміністерські абатство і кафедральний собор. Далі ми повернули до Букингемського палацу, в якому і сьогодні проживає королівська сім’я. Далі через королівський парк святого Джеймса ми вийшли до Трафальгарської площі з колоною і пам’ятником адміралу Нельсону.

Ковент Гарден

На невеличкому ринку з назвою Ковент Гарден Маркет привертають увагу виступи клоунів-жонглерів, демонстраційні змагання еквілібристів-велосипедистів, фокусників-акробатів. На цьому ж базарі зайшли в букіністичну книгарню, в якій книги розкладені не тільки за тематикою, а й за ціною – 0.99, 1.99, 2.99, і так далі. До речі, в Великобританії практично всі ціни закінчуються на “.99”. Кажуть, що 1.99 психологічно сприймається як набагато дешевше, ніж 2.00…

Чайна Таун

Розташований поруч з Ковент Гарден в самому центрі Лондону китайський квартал (China Town) вразив тим, що більшість товарів, продуктів, напоїв – з Китаю, більшість написів теж китайською (правда всюди продубльовано англійською).

Крім великої кількості китайців, які й розмовляють між собою по китайськи, і випадкових туристів, які зайшли спробувати китайської кухні в один з безлічі китайських ресторанів, більше нікого, навіть здалеку помітних завдяки високим шапкам британських копів-поліцейських, в цьому районі міста ми не зауважили.

Автомат по продажу залізничних квитків

Автомат по продажу залізничних квитків привернув нашу увагу на вокзалі Кінг Крос, звідки ми мали відправитися до Единбургу. Замовлення квитка, включаючи вибір маршруту, клас вагона, кількість і категорію місць (дорослі чи дитячі) проводится пасажиром самостійно в діалоговому режимі шляхом торкання пальцем в потрібних місцях екрану монітора (телеекрану) . Після цього, як квиток замовлено, на цьому ж моніторі висвітлюється вся необхідна інформація, включаючи ціну квитків, і пропонується вставити в спеціальний отвір будь-яку кредитну карточку. Після автоматичного списання з рахунку пасажира в банку потрібної суми, пасажир отримує замовлений квиток.

Нічний поїзд Лондон-Единбург

Відправляється із Лондону опівночі і прибуває в Единбург о шостій ранку. Проте, поїзд подається на посадку за дві години до відправлення, і пасажир може зайти у вагон, і лягти спати задовго до відправлення поїзда. При цьому слід зауважити, що як умивальниками так і туалетами можна користуватися також і під час стоянтки поїзда завдяки закритій системі накопичення відходів. Після прибуття в Единбург, поїзд цілу годину стоїть на платформі, так що пасажири можуть спати якийсь час навіть після прибуття поїзда на кінцеву станцію. Ввічливість провідників, білизна, загальна чистота і дотримання графіка руху – ідеальні. Все для пасажира, хоча за відповідну ціну. Проїзд в одну сторону в такому поїзді коштує “на наші гроші” близько 240 гривень.

Столиця Шотландії – найкрасивіше місто Великобританії

З цим важко не погодитися. Як і з тим, що в тупику Європи, яким є Шотландія, культура, цивілізація, багатство досягнули найрозвинутішого рівня. Крім вищепереліченого, шотландська столиця вирізняється своєрідністю. Замки на скелястих вершинах, королівський палац Холіруд – тут є не тільки музейними експонатами, а і щоденним життєвим середовищем. Доброзичливість і ввічливість шотландців, поєднана з духом їх незалежності, гідності і самоповаги створюють незабутню атмосферу. А чого варті шерстяні спідниці у чоловіків, які вони одягають на урочисті і святкові події. Розмір і кольори клітинок на цих спідницях передаються протягом десятків поколінь і служать відзнакою того чи іншого старовинного шотландського клану.

ВИСНОВКИ НАРАДИ МСЗ З ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Більше сотні делегатів, серед яких керівники підрозділів інформаціїних технологій із залізниць Європи, Америки, Азії і Африки, представники міжнародних організацій ОСЗ (Організація співробітництва залізниць), ЮНКТАД (Спеціалізований орган ООН з питань торгівлі і розвитку), Міжнародної торгово-промислової палати, представники інформаційного бізнесу (фірми АйБіЕм, СЕМА Груп, Гітрейл та інші) зібралися в Единбурзі з 5 по 7 травня 1998 року під егідою Міжнародного союзу залізниць (МСЗ), щоб визначити основні тенденції розвитку інформаційних систем на залізницях, прослухати звіти про стан розробки спільних проектів і ухвалити плани подальшої спільної роботи.

Як приклад корисності і результативності таких щорічних зустрічей є те, що після минулорічної зустрічі початку травня 1997 року у Празі, яка була присвячена ролі міжнародної системи зв’язку Інтернет, присутність залізниць в Інтернеті за один рік збільшилася в двадцять разів!

Більш-менш повний огляд роботи наради потребував би окремої статті, проте основні
висновки такі.

Електронна комерція

Досягнення електронної комерції (в нас цьому поняттю відповідає менш вдале визначення “безпаперова технологія”) можуть для залізниць значно зменшити вартість обслуговування споживачів. Крім того підвищиться якість послуг, до яких споживачі вже звикли завдяки електронній комерції в сферах, не пов’язаних з залізницями. Ефективне використання електронної комерції може зробити залізницю ключовим видом пранспорту у мультимодальних (комбінованих) транспортних ланцюгах.

Основним інструментом для електронної комерції буде Інтернет. Залізничний світ має сприйняти загальновизначені стандарти Інтернету, Інтранету і Екстранету, а також технології Інтелектуальних карток (smart cards) для отримання максимальної користі від цих технологій.

Інтернет

Теперішнє використання Інтернету в залізничних системах відрізняється на різних залізницях. Залізниці, які щойно започаткували свої вузли Інтернет, в основному надають через них загальну інформацію а також розклади руху. Є також конкретні приклади використання технологій Інтернет для резервування поїздів і виконання розрахункових операцій через використання кредитних карток.

Зважаючи на те, що подальший розвиток Інтернету гратиме важливу роль в залізничному секторі, мають вирішуватися негайно такі ключові аспекти, як питання інформаційної безпеки, дружнього до споживача інтерфейсу, пристосування до майбутнього розвитку.

Інтелектуальні картки

У зв’язку з останніми досягненнями в технологіях інтелектуальних карток важливо розглянути елементи сумісності, тобто універсального застосування інтелектуальних карток. В даний час Шведські залізниці разом з МСЗ досліджують можливість встановлення загального набору стандартів для забезпечення можливості ширшого використання технології інтелектуальних карток.

Глобальні системи слідкування

Учасники наради одностайно підтвердили потребу розвитку глобальних систем слідкування як у вантажному, так і у пасажирському секторах.

Системи, які розробляє фірма Rail-Inc. для Північно-Американських залізниць, вже використовуються і на судноплавних лініях як для забезпечення споживачів інформацією про знаходження товарів в будь-який момент часу, так і для передачі документів. Учасники наради прийшли до думки, що в рамках МСЗ слід зайнятися розробкою сумісних з іншими видами транспорту стандартів, особливо в області перевезень контейнерів, для чого слід також встановити більш тісне співробітництво з Асоціацією Американських залізниць (AAR).

Орієнтація на клієнта

Однією з найцікавіших була інформація Німецьких залізниць про плани розробки протягом найближчих трьох років інформаційної системи для пасажирів поїздів. В кожному вагоні за допомогою комп’ютерного табло пасажир зможе проконтролювати дотримання графіка руху, кілометраж і очікуваний час прибуття поїзда на ту чи іншу станцію, в разі затримки поїзда – довідатися про її причину і можливу тривалість.

Більше того, пасажир прямо з вагона за допомогою комп’ютерного запросу зможе отримати інформацію про реальне знаходження інших поїздів на території Німеччини, замовити таксі, місце в готелі, забронювати квитки на інший вид транспорту. Звичайно така система портебує шалених, з нашої точки зору грошей – біля 600 млн. німецьких марок (це приблизно стільки ж українських гривень), але що не зробиш для задоволення клієнта …

ДОРОГА ЕДИНБУРГ – КИЇВ

Дорогу з Единбургу до Києва з пересадками в Лондоні, Брюселі, Кельні і Варшаві ми подолали рівно за дві доби. При цьому добу зайняв шлях з Единбургу до Варшави (2 500 км), і стільки ж – з Варшави до Києва (798 км).

Від Брюселю до Кельна довелося їхати у високошвидкісному поїзді “Таліс”, який обслуговує лінію Париж – Брюсель – Кельн. Таким чином нам вдалося догнати і перегнати наш наступний поїзд “Ост-Вест Експрес” Брюсель – Москва.

Цікавий епізод був у вагоні від Кельна до Варшави, де начальник московського поїзда прийняв нас за працівників російського Міністерства шляхів сполучення і розпорядився розмістити нас в спеціальному “двокімнатному” купе, яке утворилося з двох окремих сусідніх купе, після того, як між якими було відкрито спеціальну перегородку. Як з’ясувалося, всі працівники МШС РФ під час закордонних відряджень мають право ревізувати бригади провідників.

ЗАГАЛЬНІ ВРАЖЕННЯ

Мова

Під час нашої подорожі за межами України і Білорусі ми не зауважили вживання ні української ні російської мови. До речі у Бресті (чи Бересті – хто знає, як правильно?) деякі місцеві старенькі бабусі розмовляють досить чистою українською мовою.

Як у Франції, так і у Бельгії і Німеччині всі працівники сфери послуг – касири та інформатори на вокзалах, офіціанти в закладах харчування, продавці в магазинах в переважній більшості добре володіють англійською. Письмова інформація на вокзалах – тільки державними мовами відповідних країн, хоча усні оголошення про відправлення міжнародних поїздів іноді дублюються й іноземними мовами.

В поїзді Євростар при його проїзді територією Англії – спочатку оголошення робилося англійською мовою, а потім французькою. Проте, як тільки поїзд опинився на території Франції, той самий керівник поїзда почав оголошувати інформацію спочатку французькою мовою, а вже потім – англійською.

Як виявилося, в Великобританії, Франції та Німеччині практично неможливо знайти газети і журнали на недержавних мовах. Винятком є хіба що місця, де продаються іноземні видання. І взагалі, збереження рідної мови, національної автентичності, пріоритет у всьому для власних громадян, тобто все те що у нас називають націоналізмом, –  у Європі поважається як велика чеснота.

Рівень життя

Рівень життя відповідає рівню працьовитості і темпу життя. Відчувається напруженість, зосередженість, ретельність і зібраність тих, хто в даний час працює. Все робиться найкращим чином відразу – щоб потім не переробляти. До абсолюту піднято дотримання слова, строків виконання, обов’язковість.

Якість виробів відповідає рівню тверезості. У місцевих пивних – пабах відвідувачі за цілий вечір випивають як правило всього по одному бокалу пива. Рівень чистоти відповідає рівню вихованості, а правопорядок відповідає рівню законопослушності.

Рівень багатства відповідає рівню аскетизму і бережливості, а також рівню поваги до приватної власності. Приватна власність – священна. Не тільки приватні палаци, а і приватні сквери, приватні озера, приватні гаї, в які, як правило, посторонні не допускаються – нікого не дивують. “Зачем работать – все равно придут и заберут” або “грабь награбленное” – цими хворобами британці перехворіли ще за часів Робін Гуда.

Сьогодні нам у вільній і незалежній Україні ніхто не заважає жити як у Лондоні чи Единбурзі. Треба тільки більше і ретельніше працювати, менше, або ліпше взагалі не пити алкоголю, краще виховувати дітей, бути сумлінним, обов’язковим, законопослушним, не зазіхати на чужу власність і за такими ж критеріями вибирати свою владу.

© Ю.Пероганич, В.Міненко, 1998

Публікація з 1998 року. Джерело: http://ci.uz.gov.ua/ci/articles/edinburgh.html

Advertisements
Категорії:Uncategorized
  1. Коментарів ще немає.
  1. No trackbacks yet.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: