Женевська Декларація принципів

Побудова інформаційного суспільства: глобальна задача в новому тисячолітті

А. Наше загальне бачення інформаційного суспільства
В. Інформаційне суспільство для всіх: ключові принципи

1) Роль державних органів і всіх заінтересованих сторін у сприянні використанню ІКТ для цілей розвитку
2) Інформаційна і комунікаційна інфраструктура: необхідний фундамент відкритого для всіх інформаційного суспільства
3) Доступ до інформації та знань
4) Підвищення компетентності
5) Підвищення довіри і безпеки при використанні ІКТ
6) Сприятливе середовище
7) Прикладення ІКТ: вигоди в усіх аспектах життя
8) Культурне різноманіття та ідентичність, мовне різноманіття і місцевий контент
9) Засоби масової інформації
10) Етичні  сторони інформаційного суспільства
11) Міжнародне  і регіональне співробітництво

С. До інформаційного суспільства для всіх, заснованого на спільному використанні знань

А. Наше загальне бачення інформаційного суспільства

1. Ми, представники народів світу, які зібралися в Женеві 10–12 грудня 2003 року для проведення першого етапу Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства, проголошуємо наше спільне прагнення і рішучість побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожний може створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмінюватися ними, даючи змогу окремим особам, громадам і народам повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи своєму сталому розвиткові і підвищуючи якість свого життя на основі цілей і принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй і поважаючи в повному обсязі та підтримуючи Загальну декларацію прав людини.

2. Нашою задачею є опанування потенціалу інформаційних і комунікаційних технологій для просування цілей розвитку Декларації тисячоліття, а саме: подолання крайньої бідності і голоду; забезпечення загальної початкової освіти; сприяння рівності чоловіків і жінок та надання всіх прав і можливостей жінкам; скорочення дитячої смертності; поліпшення охорони материнства; боротьба з ВІЛ/СНІД, малярією та іншими захворюваннями; сприяння екологічній сталості і розвитку глобальних партнерств з метою розвитку для досягнення більш мирного, справедливого і процвітаючого світу. Ми також підтверджуємо свою прихильність до досягнення сталого розвитку і погоджених цілей розвитку, викладених в Йоганнесбурзьких декларації і Плані впровадження та Монтерейському консенсусі, а також в інших документах відповідних самітів Організації Об’єднаних Націй.

3. Ми знову підтверджуємо загальність, неподільність, взаємозалежність і взаємозв’язок усіх прав людини й основних свобод, включаючи право на розвиток, як це закріплено у Віденській декларації. Ми також знову підтверджуємо, що демократія, сталий розвиток і дотримання прав людини й основних свобод, а також належне урядування на всіх рівнях є взаємозалежними і взаємозміцнюючими. Ми й надалі вирішуємо зміцнювати повагу до верховенства права в міжнародних і національних справах.

4. Ми знову підтверджуємо, як необхідну основу інформаційного суспільства і, як це викладено в статті 19 Загальної декларації прав людини, що кожний має право на свободу переконань і їх виявлення; що це право включає свободу безперешкодно дотримуватися своїх переконань та свободу шукати, одержувати і поширювати інформацію та ідеї будь-якими засобами і незалежно від державних кордонів. Спілкування є одним з основних соціальних процесів, однією з базових людських потреб і основою будь-якої соціальної організації. Воно складає серцевину інформаційного суспільства. Кожний, де б він не знаходився, повинен мати можливість брати участь в інформаційному суспільстві, і нікого не можна позбавити пропонованих цим суспільством благ.

5. Ми знову підтверджуємо своє зобов’язання дотримуватися положень статті 29 Загальної декларації прав людини, що кожна людина має обов’язки перед суспільством, в якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи, і при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина має зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Здійснення цих прав і свобод ні в якому разі не повинно суперечити цілям і принципам Організації Об’єднаних Націй. Тим самим ми будемо сприяти створенню інформаційного суспільства, в якому поважається людська гідність.

6. Відповідно до духу цієї Декларації ми знову заявляємо про свою рішучість дотримуватися принципу суверенної рівності всіх держав.

7. Ми визнаємо, що наука відіграє центральну роль у розвитку інформаційного суспільства. Багато складових елементів інформаційного суспільства є результатом наукових і технічних досягнень, що стали можливими завдяки спільному використанню результатів досліджень.

8. Ми визнаємо, що освіта, знання, інформація і зв’язок складають основу розвитку людини, її ініціативності і благополуччя. Більше того, інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) мають безмірний вплив на практично всі аспекти нашого життя. Стрімкий прогрес цих технологій відкриває зовсім нові перспективи досягнення більш високих рівнів розвитку. Здатність цих технологій послабити вплив багатьох традиційних перешкод, особливо пов’язаних із часом та відстанню, уперше в історії дає змогу використовувати потенціал цих технологій на благо мільйонів людей у всіх куточках земної кулі.

9. Ми усвідомлюємо, що ІКТ слід розглядати як інструмент, а не як самоціль. За сприятливих умов ці технології можуть стати могутнім інструментом, підвищуючи продуктивність, генеруючи економічне зростання, створення робочих місць і розширення можливостей працевлаштування, а також підвищення якості життя для всіх. Вони також можуть сприяти діалогу між людьми, націями і цивілізаціями.

10. Ми також повністю усвідомлюємо, що сьогодні блага революції в інформаційних технологіях нерівномірно розподілені між розвинутими країнами, і країнами, що розвиваються, а також усередині суспільств. Ми сповнені рішучості перетворити цей цифровий розрив у цифрові можливості для всіх, зокрема для тих, кому загрожує відставання і подальша маргіналізація.

11. Ми зобов’язані втілити в життя наше спільне бачення інформаційного суспільства для себе і для майбутніх поколінь. Ми визнаємо, що молоді люди є майбутнім трудовим ресурсом і провідними творцями ІКТ та тими, хто найшвидше опановує ІКТ. Тому вони мусять отримати всі можливості для навчання, творення, внесення свого вкладу, підприємництва і прийняття рішень. Особливу увагу ми мусимо приділяти тим молодим людям, які поки не мають можливості повною мірою користатися з переваг, що надаються ІКТ. Ми також зобов’язані забезпечити, що при розробці прикладень ІКТ та наданні послуг будуть дотримані права дітей, а також їх захист і благополуччя.

12. Ми підтверджуємо, що розвиток ІКТ відкриває грандіозні перспективи для жінок, які повинні складати невід’ємну частину інформаційного суспільства і стати його ключовими учасниками. Ми зобов’язуємося забезпечити, щоб в інформаційному суспільстві жінкам надавалися всі права і можливості і щоб вони повною мірою брали участь на основі рівності — в усіх сферах суспільства і в усіх процесах прийняття рішень. Для цього ми повинні надавати першочергового значення перспективі рівності жінок і чоловіків і застосовувати ІКТ як інструмент для досягнення цієї мети.

13. При побудові інформаційного суспільства ми повинні звертати окрему увагу на специфічні потреби маргіналізованих і уразливих груп суспільства, включаючи мігрантів, внутрішньо переміщених осіб і біженців, безробітних і знедолених людей, меншостей і кочових народів. Ми також повинні враховувати особливі потреби людей похилого віку та осіб з обмеженими можливостями.

14. Ми сповнені рішучості надати можливість бідним, особливо тим, що проживають у віддалених сільських і маргіналізованих міських районах, доступу до інформації і використання ІКТ як інструмента, що допомагає їм у їхніх зусиллях позбутися бідності.

15. Розвиваючи інформаційне суспільство окрему увагу необхідно приділяти особливому становищу корінних народів, а також збереженню їхньої спадщини і культурного надбання.

16. Ми продовжуємо звертати особливу увагу на специфічні потреби жителів країн, що розвиваються, країн із перехідною економікою, найменш розвинутих країн, малих острівних держав, що розвиваються, країн, які розвиваються і не мають виходу до моря, бідних країн з великою заборгованістю, окупованих країн і територій, країн, що переборюють наслідки конфліктів, а також країн і регіонів з особливими потребами, а також на обставини, що створюють серйозні загрози для розвитку, такі як стихійні лиха.

17. Ми визнаємо, що створення відкритого для всіх інформаційного суспільства потребує нових форм солідарності, партнерства і співробітництва між державними органами та іншими заінтересованими сторонами, тобто приватним сектором, громадянським суспільством і міжнародними організаціями. Усвідомлюючи, що амбітна мета цієї Декларації — подолання цифрового розриву і забезпечення гармонійного, справедливого і рівноправного розвитку для усіх, вимагатиме твердої рішучості всіх заінтересованих сторін, ми закликаємо до цифрової солідарності як на національному, так і на міжнародному рівнях.

18. Ніщо в цій Декларації не повинне тлумачитися як порушення, заперечення, обмеження або приниження положень Статуту Організації Об’єднаних Націй і Загальної декларації прав людини, будь-яких інших міжнародних документів або національного законодавства, прийнятих на підтримку цих документів.

В. Інформаційне суспільство для всіх: ключові принципи

19. Ми сповнені рішучості домогтися того, щоб кожний міг скористатися можливостями, які можуть запропонувати ІКТ. Ми погодилися, що для вирішення цих задач усі заінтересовані сторони повинні спільно працювати, щоб: поліпшити доступ до інформаційної і комунікаційної інфраструктури та технологій, а також до інформації і знань; підвищити компетентність; підвищити довіру та безпеку при застосуванні ІКТ; створити сприятливе середовище на всіх рівнях; розвинути і розширити застосування прикладень ІКТ; заохочувати культурне різноманіття і поважати його; визнавати роль засобів масової інформації; приділяти увагу етичним сторонам інформаційного суспільства; а також заохочувати міжнародне і регіональне співробітництво. Ми погодилися, що це — ключові принципи побудови відкритого для всіх інформаційного суспільства.

1) Роль державних органів і всіх заінтересованих сторін у сприянні використанню ІКТ для цілей розвитку

20. Державні органи, а також приватний сектор, громадянське суспільство, Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні організації відіграють важливу роль і несуть відповідальність за розвиток інформаційного суспільства і, в належних випадках, за процеси прийняття рішень. Побудова інформаційного суспільства, орієнтованого на інтереси людей, є спільним зусиллям, що вимагає співробітництва і партнерства між усіма заінтересованими сторонами.

2) Інформаційна і комунікаційна інфраструктура: необхідний фундамент відкритого для всіх інформаційного суспільства

21. Можливість підключення є основним сприяючим чинником при побудові інформаційного суспільства. Загальний, повсюдний, рівноправний і прийнятний за ціною доступ до інфраструктури та послуг ІКТ складає одну із задачь інформаційного суспільства і повинен бути одним із завдань усіх заінтересованих сторін, що беруть участь у його побудові. Можливість підключення також передбачає доступ до послуг енергопостачання і пошти, які слід забезпечити відповідно до внутрішнього законодавства кожної країни.

22. Добре розвинена інфраструктура інформаційних і комунікаційних мереж та прикладення, пристосовані до регіональних, національних і місцевих умов, легкодоступні і прийнятні за ціною, що дають змогу повнішого використання широкосмугових та інших інноваційних технологій там, де це можливо, можуть прискорити соціальний і економічний прогрес країн і підвищити добробут усіх окремих осіб, громад і народів.

23. Документи, що визначають політику, які створюють сприятливі умови для стабільності, передбачуваності і добросовісної конкуренції на всіх рівнях, повинні розроблятися і впроваджуватися так, щоб не лише залучати більше приватних інвестицій у розвиток інфраструктури ІКТ, але й забезпечувати виконання зобов’язань із надання загальнодоступних послуг в тих областях, де не діють традиційні ринкові механізми. У районах, що знаходяться в несприятливих умовах, створення публічних пунктів доступу до ІКТ у таких структурах, як поштові відділення, школи, бібліотеки та архіви, може надати ефективні засоби для забезпечення загального доступу до інфраструктури і послуг інформаційного суспільства.

3) Доступ до інформації та знань

24. Забезпечення кожного можливістю мати доступ і робити внесок до інформації, ідей і знань є необхідним елементом відкритого для всіх інформаційного суспільства.

25. Спільне використання і розширення глобальних знань з метою розвитку може посилитися через усунення бар’єрів до рівноправного доступу до інформації для діяльності в області економіки, у соціальній сфері, політиці, охороні здоров’я, культурі, освіті і науці, а також через полегшення доступу до інформації, що є публічним надбанням, у тому числі забезпеченням універсального дизайну і використанням допоміжних технологій.

26. Велике публічне надбання — необхідний елемент для зростання інформаційного суспільства, що створює такі численні блага, як освічене населення, нові робочі місця, інновації, можливості для бізнесу і розвиток науки. Інформація, що є публічним надбанням, повинна бути легкодоступною для підтримки інформаційного суспільства і захищеною від незаконного привласнення. Публічні установи, такі як бібліотеки й архіви, музеї, колекції культурних цінностей та інші суспільні пункти доступу слід зміцнювати для того, щоб сприяти збереженню документальних записів і вільному та рівноправному доступу до інформації.

27. Доступу до інформації і знань можна сприяти, підвищуючи рівень інформованості всіх заінтересованих сторін про можливості, які надають різні моделі програмного забезпечення, у тому числі власницьке, з відкритими кодами і безплатне програмне забезпечення, для того, щоб підвищити конкуренцію, доступ користувачів, різноманітність вибору, а також надати можливість усім користувачам знаходити рішення, які найкраще задовольнять їхні запити. Прийнятний за ціною доступ до програмного забезпечення є важливим компонентом насправді відкритого для всіх інформаційного суспільства.

28. Ми прагнемо сприяти загальному доступу з рівними можливостями для всіх до наукових знань і створенню та поширенню наукової і технічної інформації, включаючи ініціативи відкритого доступу для наукової видавничої справи.

4) Підвищення компетентності

29. Кожна людина повинна мати можливість оволодіти необхідними навиками і знаннями для розуміння, активної участі і користання повною мірою з інформаційного суспільства та економіки, заснованої на знаннях. Грамотність і загальна початкова освіта є ключовими чинниками при побудові повністю відкритого для всіх інформаційного суспільства, за окремої уваги до особливих потреб дівчат і жінок. З огляду на потребу на всіх рівнях у широкому діапазоні фахівців у сфері ІКТ та інформації, підвищення інституційної компетентності заслуговує на особливу увагу.

30. Необхідно сприяти застосуванню ІКТ на всіх рівнях освіти, професійної підготовки та розвитку людських ресурсів, враховуючи особливі потреби осіб із обмеженими можливостями та груп, що перебувають у несприятливих умовах, і вразливих груп.

31. Безперервна освіта та освіта для дорослих, професійна перепідготовка, навчання протягом усього життя, дистанційне навчання та інші спеціальні послуги, такі як телемедицина, можуть зробити суттєвий внесок у розширення можливостей працевлаштування і допомогти людям скористатися новими можливостями, які пропонують ІКТ для традиційних робочих місць, самозайнятості та нових професій. Рівень інформованості та грамотність у сфері ІКТ є необхідним фундаментом стосовно цього.

32. Творці контенту, його видавці, виробники, а також вчителі, інструктори, працівники архівів, бібліотекарі та учні повинні відігравати активну роль у сприянні інформаційному суспільству, особливо в найменш розвинутих країнах.

33. Для забезпечення сталого розвитку інформаційного суспільства слід нарощувати національні можливості науково-дослідних і конструкторських робіт у сфері ІКТ. Крім цього, партнерства, зокрема між і серед розвинутих країн та країн, що розвиваються, включаючи країни з перехідною економікою, у сфері науко-водослідних і конструкторських робіт, передачі технологій, виробництва і використання продуктів і послуг ІКТ, є вирішальними для сприяння підвищенню компетентності і глобальної участі в інформаційному суспільстві. Виробництво ІКТ відкриває широку можливість для створення добробуту.

34. Досягнення наших загальних прагнень, зокрема до того, щоб країни, що розвиваються, і країни з перехідною економікою стали повністю дозрілими членами інформаційного суспільства і до позитивного процесу їхньої інтеграції в економіку, засновану на знаннях, значною мірою залежить від прискорення підвищення компетентності в області освіти, технологій, ноухау і доступу до інформації, що є основними чинниками у визначенні рівня розвитку і конкурентоздатності.

5) Підвищення довіри і безпеки при використанні ІКТ

35. Зміцнення основи для довіри, включаючи інформаційну безпеку і безпеку мереж, підтвердження достовірності, захист недоторканності приватного життя і прав споживачів, є передумовою розвитку інформаційного суспільства і підвищення довіри з боку користувачів ІКТ. Необхідно формувати, розвивати і впроваджувати глобальну культуру кібербезпеки в співробітництві з усіма заінтересованими сторонами і компетентними міжнародними органами. Ці зусилля повинні спиратися на все ширше міжнародне співробітництво. У рамках цієї глобальної культури кібербезпеки важливо підвищувати безпеку і забезпечувати захист даних і недоторканності приватного життя, розширюючи при цьому доступ і торгівлю. Окрім цього, необхідно брати до уваги рівень соціального й економічного розвитку кожної країни і враховувати аспекти інформаційного суспільства, пов’язані з орієнтацією на розвиток.

36. Визнаючи принципи загального і недискримінаційного доступу до ІКТ для всіх націй, ми підтримуємо діяльність Організації Об’єднаних Націй, спрямовану на запобігання потенціальному застосуванню ІКТ з намірами, які несумісні із завданнями забезпечення міжнародної стабільності і безпеки та здатні негативно вплинути на цілісність інфраструктури всередині держав, шкодячи їх безпеці. Необхідно запобігати використанню інформаційних ресурсів і застосуванню інформаційних технологій у злочинних і терористичних цілях, дотримуючись при цьому прав людини.

37. Спам є значною і зростаючою проблемою для користувачів, мереж і в цілому для Інтернету. Питання спаму і кібербезпеки слід розглядати на відповідному національному та міжнародному рівнях.

6) Сприятливе середовище

38. Необхідною умовою існування інформаційного суспільства є сприятливе середовище на національному і міжнародному рівнях. ІКТ слід застосовувати як важливий інструмент належного урядування.

39. Верховенство права, поряд із підтримуючою, прозорою, спрямованою на конкуренцію, технологічно нейтральною і передбачуваною політичною і регуляторною базою, що враховує національні особливості, необхідні для створення орієнтованого на інтереси людей інформаційного суспільства. Державні органи повинні втручатися в належних випадках для коригування хиб ринкових механізмів, підтримки добросовісної конкуренції, залучення інвестицій, сприяння розвитку інфраструктури ІКТ і прикладень, максимального використання економічних і соціальних благ, слугування національним пріоритетам.

40. Динамічне і сприятливе міжнародне середовище, що сприяє залученню прямих іноземних інвестицій, передачі технологій і міжнародному співробітництву, зокрема у сферах фінансів, заборгованості і торгівлі, а також повна й ефективна участь країн, що розвиваються, у прийнятті рішень на світовому рівні є життєво важливими додатковими компонентами національних зусиль в області розвитку, що стосуються ІКТ. Розширення глобальної, прийнятної за ціною можливості з’єднання значно сприяло б ефективності цих зусиль в області розвитку.

41. ІКТ є важливим чинником, що дає змогу зростання через приріст ефективності і збільшення продуктивності, зокрема малими і середніми підприємствами (МСП). Стосовно цього розвиток інформаційного суспільства важливий для економічного зростання на широкій основі як у розвинутих країнах, так і в таких, що розвиваються. Слід заохочувати зумовлюваний ІКТ приріст продуктивності і застосування інновації у секторах економіки. Справедливий розподіл благ сприяє подоланню бідності і соціальному розвитку. Документи, що визначають політику, які сприяють продуктивним інвестиціям і дають можливість підприємствам, передусім МСП, здійснювати зміни, необхідні для отримання вигод від ІКТ, будуть, імовірно, найбільш корисними.

42. Захист інтелектуальної власності є важливим для заохочення інновацій і творчості в інформаційному суспільстві; так само, широке поширення, розповсюдження і спільне використання інформації є важливим для заохочення інновацій і творчості. Полегшення осмисленої усіма участі в питаннях інтелектуальної власності і спільне використання знань за допомогою повного інформування і підвищення компетентності є одним з основних елементів відкритого для всіх інформаційного суспільства.

43. Сталому розвиткові в інформаційному суспільстві можна найбільше сприяти, коли зусилля і програми, які стосуються ІКТ, будуть повністю інтегруватися в національні і регіональні стратегії розвитку. Ми вітаємо Нове партнерство в інтересах розвитку Африки (НЕПАД) і заохочуємо міжнародну спільноту підтримати прийняті в рамках цієї ініціативи заходи, що стосуються ІКТ, а також подібні заходи в інших регіонах. Розподіл благ від викликаного ІКТ зростання, сприяє подоланню бідності та сталому розвитку.

44. Стандартизація є одним із невід’ємних будівельних блоків інформаційного суспільства. Особливу увагу слід приділяти розробці і прийняттю міжнародних стандартів. Розробка і використання відкритих, функціонально сумісних недискримінаційних і зумовлених попитом стандартів, які беруть до уваги потреби користувачів і споживачів, є базовим елементом розвитку і більшого поширення ІКТ і прийнятнішого за ціною доступу до них, зокрема в країнах, що розвиваються. Міжнародні стандарти мають на меті створення середовища, в якому споживачі можуть мати доступ до послуг по всьому світу, незалежно від застосованої технології.

45. Управління використанням радіочастотного спектра повинне здійснюватися в суспільних інтересах, відповідно до принципу законності, з неухильним дотриманням національних законів і норм, а також відповідних міжнародних угод.

46. При побудові інформаційного суспільства держави настійно закликаються вживати заходів для недопущення і відмови від будь-яких односторонніх дій, що не відповідають міжнародному праву і Статутові Організації Об’єднаних Націй, які затримують повне досягнення економічного і соціального розвитку населенням заторкнутих країн і що заважають добробуту їхнього населення.

47. Визнаючи, що ІКТ поступово змінюють наші методи роботи, основоположним є створення безпечних, захищених і здорових умов праці, що стосуються використання ІКТ, при дотриманні усіх відповідних міжнародних норм.

48. Інтернет перетворився в загальнодоступний глобальний засіб і управління його використанням повинне стати одним з основних питань порядку денного інформаційного суспільства. Міжнародне управління Інтернетом повинне здійснюватися на багатосторонній основі, бути прозорим і демократичним при повній участі державних органів, приватного сектору, громадянського суспільства і міжнародних організацій. Воно повинне забезпечувати справедливий розподіл ресурсів, полегшувати доступ для всіх, гарантувати стабільне і захищене функціонування Інтернету, враховуючи багатомовність.

49. Управління Інтернетом охоплює як технічні питання, так і питання державної політики, і в ньому повинні брати участь усі заінтересовані сторони і відповідні міжурядові і міжнародні організації. З огляду на це визнається, що:

a) політичні повноваження щодо питань державної політики, які стосуються Інтернету, є суверенним правом держав. Держави мають права й обов’язки щодо міжнародних питань державної політики, які стосуються Інтернету;

b) приватний сектор відіграв і повинен продовжувати відігравати важливу роль у розвитку Інтернету, як у технічній, так і в економічній сфері;

c) громадянське суспільство також відіграло важливу роль у справах Інтернету, особливо на рівні громад, і повинно продовжувати відігравати таку роль;

d) міжурядові організації відіграли і повинні продовжувати відігравати полегшувальну роль у координації питань державної політики, що стосуються Інтернету;

e) міжнародні організації також відіграли і повинні продовжувати відігравати важливу роль у розробці технічних стандартів і відповідних політичних стратегій, що стосуються Інтернету.

50. Питання міжнародного управління Інтернетом повинні розглядатися скоординованим способом. Ми просимо Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй заснувати робочу групу з управління Інтернетом у рамках відкритого для всіх процесу, що забезпечує механізм для повної і дієвої участі державних органів, приватного сектору і громадянського суспільства як з тих країн, що розвиваються, так і з розвинутих країн, включаючи відповідні міжурядові і міжнародні організації й форуми, для вивчення питань про управління Інтернетом і представлення до 2005 року пропозицій щодо відповідних дій.

7) Прикладення ІКТ: вигоди в усіх аспектах життя

51. Використання і розгортання ІКТ слід спрямовувати на створення вигод у всіх аспектах нашого повсякденного життя. Прикладення ІКТ потенційно важливі для урядової діяльності і послуг, охорони здоров’я та інформації про здоров’я, освіти і професійної підготовки, зайнятості, створення робочих місць, підприємництва, сільського господарства, транспорту, захисту довкілля й управління природними ресурсами, запобігання катастрофам, культури, для сприяння подоланню бідності та для інших погоджених цілей розвитку. ІКТ повинні також сприяти моделям сталого виробництва і споживання і зменшенню традиційних бар’єрів, даючи можливість усім одержати доступ на місцеві і світові ринки більш справедливим способом. Прикладення повинні бути дружніми для користувачів, доступними для всіх, прийнятними за ціною, пристосованими до місцевих мовних і культурних потреб та підтримувати сталий розвиток. Для цього місцеві органи влади повинні відігравати основну роль у наданні послуг ІКТ на благо свого населення.

8) Культурне різноманіття та ідентичність, мовне різноманіття і місцевий контент

52. Культурне різноманіття є спільною спадщиною людства. Інформаційне суспільство повинне ґрунтуватися на повазі культурної ідентичності, культурного і мовного різноманіття, традицій і релігій, стимулювати цю повагу і сприяти діалогові між культурами і цивілізаціями. Просування, утвердження та збереження різних культурних ідентичностей і мов, що відображено у відповідних документах, прийнятих Організацією Об’єднаних Націй, включаючи Загальну декларацію ЮНЕСКО про культурне різноманіття, будуть надалі збагачувати інформаційне суспільство.

53. При побудові відкритого для всіх інформаційного суспільства повинен надаватися високий пріоритет створенню, поширенню і збереженню контенту на різних мовах і в різних форматах, звертаючи окрему увагу на різноманіття пропозицій творчих робіт і належне визнання прав авторів і митців. Необхідно сприяти виробництву і забезпеченню доступності всього контенту – освітнього, наукового, культурного і розважального – на різних мовах і в різних форматах. Створення місцевого контенту, пристосованого до внутрідержавних або регіональних потреб, буде сприяти соціальному і економічному розвитку та стимулювати участь усіх заінтересованих сторін, у тому числі жителів сільських, віддалених і маргінальних районів.

54. Збереження культурної спадщини є вирішальним компонентом ідентичності і самосвідомості окремих осіб, що зв’язує громаду з її минулим. Інформаційне суспільство має опанувати і зберегти культурну спадщину для майбутніх поколінь усіма відповідними методами, включаючи переведення у цифрову форму.

9) Засоби масової інформації

55. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання дотримуватися принципів свободи друку і свободи інформації, а також принципів незалежності, плюралізму і різноманіття засобів масової інформації, які є необхідними для інформаційного суспільства. Свобода шукати, одержувати, передавати і використовувати інформацію для створення, нагромадження і поширення знань є важливою для інформаційного суспільства. Ми закликаємо до відповідального використання і трактування інформації засобами масової інформації відповідно до найвищих етичних і професійних стандартів. Традиційні засоби масової інформації в усіх їхніх формах відіграють важливу роль в інформаційному суспільстві й ІКТ повинні відігравати підтримуючу роль стосовно цього. Слід заохочувати різноманітність форм власності на засоби масової інформації, згідно з національним законодавством і з урахуванням відповідних міжнародних конвенцій. Ми знову підтверджуємо необхідність скорочення міжнародних диспропорцій, які впливають на засоби масової інформації, зокрема стосовно інфраструктури, технічних ресурсів і розвитку навичок і вмінь.

10) Етичні  сторони інформаційного суспільства

56. Інформаційне суспільство повинне поважати мир і дотримуватися основних цінностей свободи, рівності, солідарності, терпимості, колективної відповідальності і збереження природи.

57. Ми визнаємо важливість для інформаційного суспільства етичних норм, які повинні сприяти справедливості, а також підтримувати гідність і цінність людської особистості. Якомога ширший захист слід надати родині, щоб вона мала змогу відігравати вирішальну роль у суспільстві.

58. При використанні ІКТ і створенні контенту слід поважати права людини й основні свободи інших, включаючи недоторканність приватного життя і право на свободу думки, совісті і релігії, згідно з положеннями відповідних міжнародних документів.

59. Усі дійові особи інформаційного суспільства повинні вживати відповідних дій і запобіжних заходів, визначених законодавством, проти зловмисного використання ІКТ, такого як незаконні та інші дії, мотивовані расизмом, расова дискримінацієя, ксенофобія і пов’язана з ними нетерпимість, ненависть, насильство, усі форми жорстокого поводження з дітьми, включаючи педофілію і дитячу порнографію, а також торгівля людьми та їх експлуатація.

11) Міжнародне  і регіональне співробітництво

60. Ми маємо намір повною мірою використовувати надані ІКТ можливості в нашому прагненні досягти погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, у тому числі тих, що містяться в Декларації тисячоліття, а також дотримуватися ключових принципів, установлених у цій Декларації. Інформаційне суспільство є посправжньому глобальним за природою, і національні зусилля потребують підтримки ефективним міжнародним і регіональним співробітництвом між державними органами, приватним сектором, громадянським суспільством та іншими заінтересованими сторонами, включаючи міжнародні фінансові установи.

61. Для побудови відкритого для всіх глобального інформаційного суспільства ми будемо вишукувати й ефективно застосовувати конкретні міжнародні підходи і механізми, включаючи фінансову і технічну допомогу. Тому, гідно оцінюючи теперішнє співробітництво в області ІКТ, що здійснюється в рамках різних механізмів, ми закликаємо всі заінтересовані сторони вважати себе зобов’язаними Порядком денним цифрової солідарності, викладеним у Плані дій. Ми переконані, що таке погоджене на світовому рівні завдання полягає в сприянні подоланню цифрового розриву, сприянні доступу до ІКТ, створенні цифрових можливостей і користанні з потенціалу, який пропонують ІКТ для цілей розвитку. Ми визнаємо бажання, яке виявили деякі, створити міжнародний добровільний Фонд цифрової солідарності і бажання інших провести дослідження, що стосуються існуючих механізмів, а також ефективності і доцільності такого фонду.

62. Регіональна інтеграція сприяє розвиткові глобального інформаційного суспільства і робить необхідним тісне співробітництво в рамках регіонів і між ними. Регіональний діалог повинен сприяти національному підвищенню компетентності і приведенню національних стратегій у відповідність із цілями цієї Декларації принципів у сумісний спосіб, з дотриманням національних і регіональних особливостей. В цьому контексті ми закликаємо і заохочуємо міжнародну спільноту підтримати вжиті в рамках таких ініціатив заходи, що стосуються ІКТ.

63. Ми приймаємо рішення сприяти країнам, що розвиваються, НРК і країнам з перехідною економікою через мобілізацію засобів з усіх джерел фінансування, надання фінансової і технічної допомоги і створення середовища, що сприяє передачі технологій, відповідно до цілей цієї Декларації і Плану дій.

64. Основні питання компетенції Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) в областях ІКТ — сприяння в подоланні цифрового розриву, міжнародне і регіональне співробітництво, управління радіочастотним спектром, розробка стандартів і поширення інформації — мають вирішальне значення для побудови інформаційного суспільства.

С. До інформаційного суспільства для всіх, заснованого на спільному використанні знань

65. Ми зобов’язуємося зміцнювати співробітництво, щоб спільно знаходити вирішення задач і впроваджувати План дій, який втілить в життя таке бачення відкритого для всіх інформаційного суспільства, яке ґрунтується на ключових принципах цієї Декларації.

66. Ми також зобов’язуємося проводити кількісну оцінку і слідкувати за процесом подолання цифрового розриву, враховуючи різні рівні розвитку, щоб досягти погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, у тому числі тих, що містяться в Декларації тисячоліття і визначати ефективність інвестицій і зусиль міжнародного співробітництва для побудови інформаційного суспільства.

67. Ми твердо переконані, що всі разом ми вступаємо в нову еру величезних можливостей — еру інформаційного суспільства і розширеного людського спілкування. У цьому суспільстві, що постає, інформація і знання можуть вироблятися, обмінюватися, спільно використовуватися і передаватися по всіх мережах світу. Усі люди зможуть незабаром, якщо ми здійснимо необхідні дії, спільно побудувати нове інформаційне суспільство, засноване на спільному використанні знань і на базі глобальної солідарності та кращого взаєморозуміння між народами і країнами. Ми віримо, що ці заходи відкриють шлях до майбутнього розвитку справжнього, заснованого на знаннях суспільства.

Женева, 12 грудня 2003 року

  1. Наталія
    Жовтень 20, 2013 о 4:47 pm

    Реалізація ( якнайшвидша) цих принципів і положень на практиці – головна передумова розвитку міста, регіону, країни, світу у всіх напрямках.

  1. No trackbacks yet.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: