Женевський План дій

А. Вступ
В. Завдання, цілі та контрольні показники
С. Напрями дій

С1. Роль державних органів і всіх заінтересованих сторін у сприянні використанню ІКТ для цілей розвитку
С2. Інформаційна і комунікаційна інфраструктура: необхідний фундамент інформаційного суспільства
С3. Доступ до інформації і знань
С4. Підвищення компетентності
С5. Зміцнення довіри і безпеки при використанні ІКТ
С6. Сприятливе середовище
С7. Прикладення ІКТ: переваги в усіх аспектах життя
С8. Культурне різноманіття та ідентичність, мовне різноманіття і місцевий контент
С9. Засоби масової інформації
C10. Етичні сторони інформаційного суспільства
C11. Міжнародне і регіональне співробітництво

D. Порядок денний цифрової солідарності
E. Подальші заходи та оцінка
F. Назустріч другому етапу ВСІС (Туніс)

А. Вступ

1. Спільне бачення та керівні принципи Декларації перенесені в цьому Плані дій у конкретні напрямки дій для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, включаючи ті, що містяться в Декларації тисячоліття, Монтерейському консенсусі і Йоганнесбурзьких Декларації і Плані впровадження, сприянням використанню продуктів, мереж, послуг і прикладень на базі ІКТ, a також для допомоги країнам у подоланні цифрового розриву. Інформаційне суспільство, передбачене в Декларації принципів, буде реалізоване в умовах співробітництва і солідарності державними органами і всіма іншими заінтересованими сторонами.

2. Інформаційне суспільство є поняттям, що розвивається, яке досягло різних рівнів у різних країнах світу, відображаючи різні стадії розвитку. Технологічні та інші зміни стрімко видозмінюють середовище, у якому розвивається інформаційне суспільство. Отже План дій є платформою, що розвивається, для сприяння інформаційному суспільству на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Унікальна двоетапна структура Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (ВСІС) надає можливість врахувати цей розвиток.

3. Усі заінтересовані сторони відіграють важливу роль в інформаційному суспільстві, особливо через партнерства:

a) державні органи відіграють провідну роль у розробці і впровадженні всеосяжних, перспективних і сталих національних електронних стратегій. Приватний сектор і громадянське суспільство у діалозі з державними органами відіграють важливу консультативну роль у розробці національних електронних стратегій;

b) зобов’язання приватного сектору є важливими для розвитку і поширення інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ), для інфраструктури, контенту і прикладень. Приватний сектор є не лише гравцем на ринку, але також відіграє певну роль у більш широкому контексті сталого розвитку;

c) зобов’язання й участь громадянського суспільства є однаково важливими у створенні справедливого інформаційного суспільства та в упровадженні ініціатив, що відносяться до ІКТ, для цілей розвитку;

d) міжнародні і регіональні установи, включаючи міжнародні фінансові установи, відіграють ключову роль у інтеграції використання ІКТ у процес розвитку та у наданні доступу до ресурсів, необхідних для побудови інформаційного суспільства та для оцінки досягнутого прогресу.

В. Завдання, цілі та контрольні показники

4. Завдання Плану дій полягають у тому, щоб побудувати відкрите для всіх інформаційне суспільство; поставити потенціал, закладений у знаннях та ІКТ, на служіння розвитку; сприяти використанню інформації і знань для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей розвитку, у тому числі тих, що містяться в Декларації тисячоліття; і вирішувати нові задачі інформаційного суспільства на національному, регіональному і міжнародному рівнях. На другому етапі ВСІС буде можливість проаналізувати й оцінити прогрес, досягнутий в подоланні цифрового розриву.
 
5. Конкретні контрольні показники для інформаційного суспільства будуть встановлені в належних випадках на національному рівні в рамках національних електронних стратегій і відповідно до національних документів, що визначають політику розвитку, враховуючи різні національні обставини. Такі контрольні показники можуть служити корисними критеріями оцінки для дій та для оцінки прогресу в досягненні загальних завдань інформаційного суспільства.
 
6. Будучи заснованими на погоджених на міжнародному рівні цілях розвитку, включаючи ті, що містяться в Декларації тисячоліття, які базуються на міжнародному співробітництві, індикативні контрольні показники можуть служити глобальними базовими показниками для покращення можливостей підключення і доступу при використанні ІКТ для сприяння завданням Плану дій, яких слід досягнути до 2015 року. Ці контрольні показники можуть враховуватися при встановленні національних контрольних показників із урахуванням різних національних обставин:

a) підключити до ІКТ сільські населені пункти і створити суспільні пункти доступу;

b) підключити до ІКТ університети, коледжі, середні і початкові школи;

c) підключити до ІКТ наукові і дослідні центри;

d) підключити до ІКТ публічні бібліотеки, культурні центри, музеї, поштові відділення й архіви;

e) підключити до ІКТ центри охорони здоров’я і лікарні;

f) підключити усі місцеві і центральні підрозділи державних органів та заснувати вебсайти і адреси електронної пошти;

g) адаптувати всі програми початкових і середніх шкіл для вирішення задач інформаційного суспільства, враховуючи національні обставини;

h) забезпечити все населення планети доступом до послуг телебачення і радіо;

i) заохотити створення контенту і створити технічні умови для полегшення присутності та використання в Інтернеті всіх мов світу;

j) забезпечити, щоб більше половини жителів планети мали доступ до ІКТ в досяжних їм межах.

7. При вирішенні цих завдань і досягненні цілей і контрольних показників особлива увага приділятиметься потребам країн, що розвиваються, зокрема країн, народів і груп, зазначених у пунктах 11–16 Декларації принципів.

С. Напрями дій

С1. Роль державних органів і всіх заінтересованих сторін у сприянні використанню ІКТ для цілей розвитку

8. Дієва участь державних органів і всіх заінтересованих сторін є життєво необхідними для розвитку інформаційного суспільства, для чого необхідні співробітництво та партнерства між усіма ними.

a) Усі країни повинні заохочувати розробку до 2005 року національних електронних стратегій, включаючи необхідне підвищення компетентності людей, враховуючи різні національні обставини.

b) Започаткувати на національному рівні структурований діалог за участю всіх відповідних заінтересованих сторін, включаючи публічноприватні партнерства, для розробки електронних стратегій для інформаційного суспільства і для обміну прикладами найкращої практики.

c) При розробці і впровадженні національних електронних стратегій заінтересовані сторони повинні враховувати місцеві, регіональні та національні потреби і проблеми. Щоб одержати максимальні переваги від здійснюваних ініціатив, вони повинні включати концепцію сталості. Приватний сектор повинен брати участь у конкретних проектах для розвитку інформаційного суспільства на місцевому, регіональному і національному рівнях.

d) Кожна країна заохочується до створення до 2005 року принаймні одного дієвого публічноприватного партнерства (ППП) чи партнерства між кількома секторами (ПКС) як показового зразка для подальшої діяльності.

e) Визначити на національному, регіональному і міжнародному рівнях механізми, необхідні для започаткування і розвитку партнерств між заінтересованими сторонами інформаційного суспільства.

f) Вивчити доцільність створення порталів за участю багатьох заінтересованих сторін для корінних народів на національному рівні.

g) До 2005 року відповідні міжнародні організації і фінансові установи повинні розробити власні стратегії використання ІКТ для сталого розвитку, включаючи схеми сталого виробництва і споживання, як ефективний інструмент сприяння досягненню цілей, викладених у Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй.

h) Міжнародні організації повинні публікувати у своїх сферах компетенції, в тому числі на своїх вебсайтах, надану відповідними заінтересованими сторонами достовірну інформацію про успішний досвід надання ІКТ першочергового значення.

i) Заохочувати ряд відповідних заходів, включаючи серед іншого: схеми бізнесінкубаторів, інвестиції венчурного капіталу (на національному і міжнародному рівнях), державні інвестиційні фонди, у тому числі для мікрофінансування малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), стратегії сприяння інвестиціям, діяльність на підтримку експорту програмного забезпечення (торгове консультування), підтримка мереж для науково-дослідних і конструкторських робіт і парків програмного забезпечення.

С2. Інформаційна і комунікаційна інфраструктура: необхідний фундамент інформаційного суспільства

9. Інфраструктура є центральною для досягнення мети цифрового включення,  тобто отримання всіма загального, стійкого, повсюдного і прийнятного за ціною доступу до ІКТ, враховуючи відповідні існуючі рішення у країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою, для стійкої можливості підключення і доступу до віддалених і маргіналізованих районів на національному і регіональному рівнях.

a) Державні органи повинні в рамках національних документів, що визначають політику розвитку, вживати заходів, спрямованих на підтримку сприятливого і конкурентного середовища для одержання необхідних інвестицій в інфраструктуру ІКТ і для розвитку нових послуг.

b) У контексті національних електронних стратегій виробити відповідні документи, що визначають політику, і стратегії забезпечення загального доступу та визначити кошти їх упровадження відповідно до індикативних контрольних показників, а також розробити показники для оцінювання можливостей підключення до ІКТ.

c) У контексті національних електронних стратегій відповідно до індикативних контрольних показників забезпечити і покращити можливості підключення до ІКТ усіх шкіл, університетів, установ охорони здоров’я, бібліотек, поштових відділень, громадських центрів, музеїв та інших доступних для населення установ.

d) Розвивати і зміцнювати інфраструктуру національних, регіональних і міжнародних мереж широкосмугового зв’язку, включаючи супутникові й інші системи, для сприяння забезпеченню пропускної здатності, що відповідає потребам країн і їхніх громадян, а також для надання нових послуг на базі ІКТ. Підтримувати технічні, регуляторні та експлуатаційні дослідження Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) і, у належних випадках, інших відповідних міжнародних організацій з метою:

і. розширення доступу до орбітальних ресурсів, глобальної гармонізації використання частот і глобальної стандартизації систем;

іі. заохочення публічноприватного партнерства;

ііі. сприяння наданню глобальних високошвидкісних супутникових послуг для районів, що недостатньо обслуговуються, таких як віддалені і малонаселені райони;

iv. дослідження інших систем, що здатні надати можливості високошвидкісного підключення.

e) У контексті національних електронних стратегій піднімати питання особливих потреб осіб похилого віку, осіб з обмеженими можливостями, дітей, особливо маргіналізованих дітей, а також інших груп, що перебувають у несприятливих умовах, і вразливих груп, зокрема за допомогою відповідних освітніх, адміністративних і законодавчих заходів для забезпечення повного включення зазначених груп в інформаційне суспільство.

f) Заохочувати розробку і виробництво обладнання і послуг ІКТ, щоб кожний мав легкий і прийнятний за ціною доступ до них, включаючи осіб похилого віку, осіб з обмеженими можливостями, дітей, особливо маргіналізованих дітей, а також інших груп, що перебувають у несприятливих умовах, і вразливих груп, а також сприяти розвитку технологій, прикладень і контенту відповідно до їхніх потреб на основі Принципу універсального дизайну і подальшого удосконалення з використання допоміжних технологій.

g) З метою пом’якшення проблем неграмотності розробити прийнятні за ціною технології і нетекстові комп’ютерні інтерфейси, щоб полегшити доступ людей до ІКТ.

h) Докладати міжнародних науково-дослідних і конструкторських зусиль, спрямованих на створення належного і прийнятного за ціною обладнання ІКТ для кінцевих користувачів.

i) Заохочувати використання невикористаних безпровідних потужностей, включаючи супутники, у розвинутих країнах і, особливо, у країнах, що розвиваються, для надання доступу у віддалених районах, насамперед у країнах, що розвиваються, і в країнах з перехідною економікою, a також для покращення можливостей низьковартісного підключення в країнах, що розвиваються. Особливу увагу слід приділити найменш розвинутим країнам у їхніх зусиллях створити інфраструктуру телекомунікацій.

j) Оптимізувати можливості з’єднання між основними інформаційними мережами, заохочуючи створення і розвиток регіональних магістральних мереж ІКТ і пунктів обміну трафіком Інтернету для зменшення вартості міжз’єднань і розширення мережного доступу.

k) Розробляти стратегії для збільшення прийнятних за ціною глобальних можливостей з’єднання, тим самим полегшуючи покращений доступ. Установлені в ході торговельних переговорів вартість транзиту і міжз’єднань Інтернету повинні відповідати об’єктивним, прозорим і недискримінаційним параметрам, враховуючи поточну роботу над цим питанням.

l) Заохочувати і сприяти спільному використанню традиційних засобів масової інформації і нових технологій.

С3. Доступ до інформації і знань

10. ІКТ дають людям можливість будь-де у світі одержувати доступ до інформації і знань практично миттєво. Окремі особи, організації і громади повинні користати з доступу до знань та інформації.

a) Розробляти політичні керівні принципи для розвитку і популяризації інформації, що є публічним надбанням, як важливий міжнародний інструмент сприяння доступу населення до інформації.

b) Державні органи покликані забезпечити належний доступ за допомогою різних комунікаційних ресурсів, передусім Інтернету, до публічної офіційної інформації. Заохочується розробка законодавства щодо доступу до інформації і збереження публічних даних, особливо в галузі нових технологій.

c) Підтримувати науково-дослідні і конструкторські роботи для полегшення доступності ІКТ для всіх, у тому числі для груп, що перебувають у несприятливих умовах, маргіналізованих і вразливих груп.

d) Державні органи та інші заінтересовані сторони повинні створювати стабільно функціонуючі багатоцільові суспільні публічні пункти доступу, що надають за прийнятну ціну чи безплатно доступ своїм громадянам до різних комунікаційних ресурсів, передусім до Інтернету. Ці пункти доступу повинні, наскільки можливо, мати достатню спроможність для надання допомоги користувачам у бібліотеках, освітніх установах, державних адміністраціях, поштових відділеннях або інших громадських місцях, з особливою увагою до сільських районів, і районів, що недостатньо обслуговуються, за дотримання прав інтелектуальної власності (ПІВ) і заохочення використання інформації й розповсюдження знань.

e) Заохочувати дослідження і сприяти поінформованості всіх заінтересованих сторін про можливості, що надаються різними моделями програмного забезпечення, і про кошти на їх створення, включаючи власницьке програмне забезпечення, програмне забезпечення з відкритими кодами, а також безплатне програмне забезпечення, щоб підвищити конкуренцію, свободу вибору, прийнятність ціни та надати всім заінтересованим сторонам можливість оцінити, яке рішення найбільше задовольняє їх вимоги.

f) Державні органи повинні активно сприяти застосуванню ІКТ громадянами своїх країн і місцевими органами як основного робочого інструменту. Стосовно цього міжнародна спільнота та інші заінтересовані сторони повинні підтримувати підвищення компетентності для місцевих органів влади у широкому застосуванні ІКТ як засобу для покращення місцевого управління.

g) Заохочувати дослідження з питань інформаційного суспільства, у тому числі з питань інноваційних форм об’єднання в мережі, адаптації інфраструктури, інструментів і прикладень ІКТ, що полегшує доступність ІКТ для всіх, зокрема для груп, що перебувають у несприятливих умовах.

h) Підтримувати створення і розвиток цифрових публічних бібліотечних і архівних послуг, адаптованих до інформаційного суспільства, у тому числі переглядом національних стратегій і законодавства в галузі бібліотечної справи, розвитком глобального розуміння потреби в «гібридних бібліотеках» і сприянням співробітництву бібліотек у загальносвітовому масштабі.

i) Заохочувати ініціативи з полегшення доступу, у тому числі безоплатного і прийнятного за ціною доступу, до журналів і книг, що знаходяться у відкритому доступі, а також відкритих архівів для наукової інформації.

j) Підтримувати науково-дослідні і конструкторські роботи у сфері проектування корисних інструментів для всіх заінтересованих сторін з метою підвищення поінформованості, проведення аналізу і оцінки різних моделей програмного забезпечення і його ліцензування, для того, щоб забезпечити оптимальний вибір належного програмного забезпечення, яке б найкраще сприяло досягненню цілей розвитку в місцевих умовах.

С4. Підвищення компетентності

11. Кожна людина  повинна мати навички, необхідні для користання повною мірою з інформаційного суспільства. Тому підвищення компетентності і грамотності у сфері ІКТ є необхідними. ІКТ можуть сприяти досягненню загальної освіти у всесвітньому масштабі через надання освіти і підготовку викладачів, пропонування кращих умов для навчання протягом усього життя, охоплення людей, що перебувають поза рамками формального освітнього процесу, а також удосконалення професійних навичок.

a) Розробляти внутрідержавні документи, що визначають політику, для забезпечення повномасштабної інтеграції ІКТ в освіту і професійну підготовку на всіх рівнях, зокрема в розробку навчальних програм, підготовку викладачів, управління і керівництво установами та в підтримку концепції навчання протягом усього життя.

b) Розробляти програми подолання неграмотності з використанням ІКТ на національному, регіональному та міжнародному рівнях і сприяти таким програмам.

c) Сприяти всім в оволодінні навичками електронної грамотності, наприклад, розробкою й організацією курсів для державних адміністрацій, користаючись для цього такими існуючими структурами, як бібліотеки, багатоцільові громадські центри, публічні пункти доступу, а також створенням на місцях центрів професійної підготовки в сфері ІКТ у співробітництві з усіма заінтересованими сторонами. Особливу увагу слід приділяти групам, що перебувають у несприятливих умовах й уразливим групам.

d) У контексті національних освітніх документів, що визначають політику, і враховуючи потребу в подоланні неграмотності дорослих, забезпечити, щоб молодь була озброєна знаннями і навичками застосування ІКТ, включаючи здатність аналізувати і трактувати інформацію творчо і поновому, ділитися своїм досвідом і повною мірою брати участь в інформаційному суспільстві.

e) Державні органи, у співробітництві з іншими заінтересованими сторонами, повинні створювати програми підвищення компетентності з приділенням основної уваги створенню критичної маси кваліфікованих і досвідчених професіоналів і експертів у сфері ІКТ.

f) Розробляти пілотні проекти для демонстрації впливу альтернативних систем освіти на базі ІКТ, зокрема для досягнення контрольних показників Освіти для всіх, у тому числі контрольних показників базової грамотності.

g) Працювати над усуненням гендерних бар’єрів для здобуття освіти і професійної підготовки у сфері ІКТ і сприяти рівним можливостям професійної підготовки у пов’язаних з ІКТ сферах для жінок і дівчат. Програми раннього залучення в науці і техніці повинні бути спрямовані на дівчат, щоб збільшити кількість жінок, зайнятих у сфері ІКТ. Сприяти обміну прикладами найкращої практики із включення гендерних перспектив в освіту в сфері ІКТ.

h) Надавати місцевим громадам, передусім у сільських районах і районах, що недостатньо обслуговуються, можливість використання ІКТ і сприяти виробництву корисного і соціально значимого контенту на благо всіх.

i) Започаткувати освітні програми і програми професійної підготовки, використовуючи, де це можливо, інформаційні мережі традиційно кочових і корінних народів, що надають можливості повною мірою брати участь в інформаційному суспільстві.

j) Розробити і впроваджувати заходи регіонального і міжнародного співробітництва для підвищення компетентності, насамперед керівників і експлуатаційного персоналу в країнах, що розвиваються, і НРК для ефективного застосування ІКТ на всіх напрямках освітньої діяльності. При цьому слід включати і надання освіти поза рамками освітньої структури, наприклад на робочому місці чи вдома.

k) Розробити спеціальні програми професійної підготовки із застосування ІКТ для задоволення освітніх потреб фахівців у сфері інформації, таких як архівні, бібліотечні і музейні працівники, вчені, викладачі, журналісти, поштові працівники та інші відповідні професійні групи. Професійна підготовка фахівців у сфері інформації повинна зосереджуватися не лише на нових методах і способах для розвитку і надання інформаційних і комунікаційних послуг, але також на відповідних навичках управління, щоб забезпечити найкраще застосування технологій. Професійна підготовка викладачів повинна зосереджуватися на технічних аспектах ІКТ, створенні контенту і потенційних можливостях та проблемах ІКТ.

l) Розвивати дистанційне навчання, професійну підготовку та інші форми освіти і професійної підготовки як частину програм підвищення компетентності. Приділяти особливу увагу країнам, що розвиваються, і особливо НРК із різними рівнями розвитку людських ресурсів.

m) Сприяти міжнародному і регіональному співробітництву у сфері підвищення компетентності, включаючи програми для країн, розроблювані Організацією Об’єднаних Націй та її спеціалізованими агенціями.

n) Започаткувати пілотні проекти для розробки нових форм об’єднання в мережі на основі ІКТ, що пов’язували б освітні заклади, заклади професійної підготовки і науково-дослідні установи між розвинутими країнами, країнами, що розвиваються, і країнами з перехідною економікою, а також усередині зазначених країн.

o) Рух добровольців, якщо він проводиться в гармонії з національною політикою і місцевими культурами, може бути цінним засобом для підвищення компетентності людей у продуктивному застосовуванні інструментів ІКТ і побудові більш відкритого для всіх інформаційного суспільства. Активізувати програми добровольців для надання підвищення компетентності у сфері ІКТ для цілей розвитку, зокрема в країнах, що розвиваються.

p) Розробити програми для підготовки користувачів для розвитку їх здатності до самоосвіти і саморозвитку.

С5. Зміцнення довіри і безпеки при використанні ІКТ

12. Довіра і безпека належать до основних принципів інформаційного суспільства.

a) Сприяти співробітництву між державами в рамках Організації Об’єднаних Націй і з усіма заінтересованими сторонами в рамках інших відповідних форумів з метою зміцнення довіри користувачів, підвищення надійності, захисту цілісності як даних, так і мереж; розглянути існуючі і потенційні загрози для ІКТ; a також займатися іншими питаннями інформаційної безпеки і безпеки мереж.

b) Державні органи у співпраці з приватним сектором повинні попереджати, виявляти і реагувати на прояви кіберзлочинності і зловживання ІКТ: розробкою керівних принципів, які враховують неперервні зусилля у цій сфері; обдумуванням законодавства, що дає змогу ефективно розслідувати і переслідувати зловживання; сприянням ефективним зусиллям взаємодопомоги; посиленням на міжнародному рівні інституційної підтримки запобіганню, виявленню і ліквідації наслідків таких інцидентів; a також заохоченням освіти і підвищенням рівня інформованості.

c) Державні органи та інші заінтересовані сторони повинні активно сприяти освіті користувачів і підвищенню рівня їх інформованості про онлайнову недоторканність приватного життя і способи захисту такої недоторканності.

d) Вживати необхідних дій щодо спаму на національному і міжнародному рівнях.

e) Заохочувати проведення внутрідержавної оцінки національного законодавства з метою подолання будь-яких перешкод для ефективного використання електронних документів і трансакцій, включаючи електронні засоби підтвердження достовірності.

f) Надалі зміцнювати базу для довіри і безпеки за допомогою додаткових і взаємопосилювальних ініціатив у сфері безпеки при використанні ІКТ та ініціатив або керівних принципів із дотриманням прав на недоторканність приватного життя, захисту даних і прав споживачів.

g) Поширювати приклади найкращої практики у сфері інформаційної безпеки і безпеки мереж та заохочувати їх використання всіма відповідними сторонами.

h) Запросити заінтересовані країни призначити координаторів для опрацювання і реагування в режимі реального часу на випадки у сфері безпеки, а також розвинути мережу для співробітництва цих координаторів для поширення інформації і технологій реагування на такі випадки.

i) Заохочувати подальший розвиток безпечних і надійних прикладень для полегшення онлайнових трансакцій.

j) Заохочувати активну участь заінтересованих країн у неперервній діяльності Організації Об’єднаних Націй зі зміцнення довіри і безпеки при використанні ІКТ.

С6. Сприятливе середовище

13. Для максимізації соціальних, економічних і екологічних благ інформаційного суспільства державні органи повинні створювати варте довіри, прозоре, недискримінаційне правове, регуляторне і політичне середовище. Для цього:

a) Державні органи повинні сприяти створенню підтримувальної, прозорої, спрямованої на конкуренцію і передбачуваної політичної, правової і регуляторної бази, що надавала б належні стимули для інвестицій і розвитку громад в інформаційному суспільстві.

b) Ми просимо Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй заснувати робочу групу з управління Інтернетом у рамках відкритого для всіх процесу, що забезпечує механізм для повної і дієвої участі державних органів, приватного сектору і громадянського суспільства як із тих країн, що розвиваються, так і з розвинутих країн, включаючи відповідні міжурядові і міжнародні організації, з метою вивчення питання і надання до 2005 року пропозицій щодо відповідних дій відносно управління Інтернетом. Ця група повинна, серед іншого:

і. виробити робоче визначення управління Інтернетом;

іі. виявити питання державної політики, що стосуються управління Інтернетом;

ііі. сформувати спільне розуміння відповідних ролей і сфери відповідальності державних органів, існуючих міжурядових і міжнародних організацій та інших форумів, а також приватного сектору і громадянського суспільства як із країн, що розвиваються, так і з розвинутих країн;

iv. підготувати звіт про результати цієї діяльності для подання для другого етапу ВСІС у Тунісі в 2005 році на розгляд і для відповідних дій.

c) Державні органи запрошуються:

і. полегшувати заснування національних і регіональних Центрів обміну трафіком Інтернету;

іі. управляти своїм іменем домену вищого рівня коду країни (ccTLD) або наглядати у відповідних випадках за ним;

ііі. підвищувати рівень інформованості про Інтернет.

d) У співробітництві з відповідними заінтересованими сторонами сприяти регіональним кореневим серверам і використанню інтернаціоналізованих імен доменів, з метою подолання бар’єрів для доступу.

e) Державні органи повинні продовжувати оновлювати національні закони про захист прав споживачів, приводячи їх у відповідність до нових вимог інформаційного суспільства.

f) Сприяти ефективній участі країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою в міжнародних форумах з питань ІКТ і створювати можливості для обміну досвідом.

g) Державні органи повинні сформулювати національні стратегії, зокрема стратегії електронного уряду, для того, щоб зробити державне управління більш прозорим, ефективним і демократичним.

h) Розробити основи для безпечного збереження й архівування документів та інших електронних записів інформації.

i) Державні органи і заінтересовані сторони повинні активно сприяти освіті користувачів та їх інформуванню про онлайнову недоторканність приватного життя і способи захисту такої недоторканності.

j) Закликати заінтересовані сторони забезпечити, щоб практики, розроблені для полегшення електронної торгівлі, давали споживачам також можливість вибору використовувати або не використовувати електронний зв’язок.

k) Заохочувати роботу, що ведеться у сфері створення систем ефективного врегулювання спорів, передусім Альтернативного вирішення спорів (АВС), що можуть сприяти врегулюванню спорів.

l) Державні органи у співпраці із заінтересованими сторонами заохочуються до формулювання сприятливих документів, які визначають політику у сфері ІКТ, що стимулювали б підприємництво, інновації та інвестиції, з особливою увагою до сприяння участі жінок.

m) Визнаючи економічний потенціал ІКТ для малих і середніх підприємств (МСП), їм слід допомагати підвищувати їхню конкурентоздатність, спрощуючи адміністративні процедури, полегшуючи їхній доступ до фінансових ресурсів і підвищуючи їхню спроможність брати участь у пов’язаних із ІКТ проектах.

n) Державні органи повинні діяти як зразкові користувачі і першими опанувати електронну торгівлю згідно з їхнім рівнем соціальноекономічного розвитку.

o) Державні органи у співпраці з іншими заінтересованими сторонами повинні підвищувати рівень інформованості про важливість міжнародних стандартів експлуатаційної сумісності для глобальної електронної торгівлі.

p) Державні органи у співпраці з іншими заінтересованими сторонами повинні сприяти розробці і застосуванню відкритих, експлуатаційно сумісних, недискримінаційних і зумовлених попитом стандартів.

q) МСЕ відповідно до його договірної спроможності, координує і розподіляє частоти в інтересах сприяння повсюдному і прийнятному за ціною доступу.

r) У рамках МСЕ та інших регіональних організацій слід вживати додаткових заходів для забезпечення раціонального, ефективного й економічного використання радіочастотного спектру всіма країнами, а також справедливого доступу до нього на основі відповідних міжнародних угод.

С7. Прикладення ІКТ: переваги в усіх аспектах життя

14. Прикладення ІКТ можуть підтримати сталий розвиток у сферах державного управління, бізнесу, освіти і професійної підготовки, охорони здоров’я, зайнятості, довкілля, сільського господарства і науки в рамках національних електронних стратегій. Сюди можна віднести діяльність у таких секторах:

15. Електронний уряд

a) Упроваджувати стратегії електронного уряду, зосереджуючись на прикладеннях, спрямованих на інновації і прозорість у державних адміністраціях та демократичні процеси, підвищення ефективності і посилення відносин із громадянами.

b) Розробляти на всіх рівнях національні ініціативи і послуги електронного уряду, що відповідають потребам громадян і бізнесу, для досягнення ефективнішого розподілу ресурсів та суспільних благ.

c) Підтримувати ініціативи з міжнародного співробітництва у сфері електронного уряду з метою підвищення прозорості, відповідальності й ефективності на всіх рівнях уряду.

16. Електронний бізнес

a) Державні органи, міжнародні організації і приватний сектор заохочуються сприяти перевагам міжнародної торгівлі і застосуванню електронного бізнесу, а також сприяти використанню моделей електронного бізнесу в країнах, що розвиваються, і країнах з перехідною економікою.

b) Створенням сприятливого середовища і на основі загальнопоширеного доступу до Інтернету державні органи повинні намагатися стимулювати інвестиції з боку приватного сектору, сприяти новим прикладенням, створенню контенту, a також публічноприватним партнерствам.

c) Державні документи, що визначають політику, повинні надавати перевагу допомозі і зростанню МСМП у галузі ІКТ, а також їхньому входженню в електронний бізнес для того, щоб стимулювати економічне зростання і створення нових робочих місць, як елементів стратегії зниження бідності через створення достатку.

17. Електронне навчання (див. розділ С4)

18. Електронна охорона здоров’я

a) Сприяти спільним зусиллям державних органів, плановиків, медиків, а також інших агенцій поряд з участю міжнародних організацій зі створення надійних, своєчасних, високоякісних і доступних за ціною систем охорони здоров’я та інформаційних систем з охорони здоров’я, а також у сприянні постійній медичній професійній підготовці, освіті й дослідженням із використанням ІКТ, при цьому дотримуючись і захищаючи право громадян на недоторканність приватного життя.

b) Полегшувати доступ до світових медичних знань і місцевих релевантних контентресурсів для посилення державних медичних дослідницьких і профілактичних програм і для сприяння здоров’ю чоловіків і жінок, таких як контент про статеве і репродуктивне здоров’я та інфекції, що передаються статевим шляхом, а також про захворювання, які притягують усю світову увагу, включаючи ВІЛ/СНІД, малярія і туберкульоз.

c) Попереджувати, проводити моніторинг і контроль поширення інфекційних хвороб, удосконалюючи для цього спільні інформаційні системи.

d) Сприяти розробці міжнародних стандартів для обміну даними у сфері охорони здоров’я, приділяючи при цьому належну увагу питанням недоторканності приватного життя.

e) Заохочувати засвоєння ІКТ для того, щоб покращити і поширити охорону здоров’я та інформаційні системи у сфері охорони здоров’я у віддалені райони і райони, що недостатньо обслуговуються, та до уразливого населення, визнаючи при цьому роль жінок у наданні медичної допомоги в їхніх родинах і громадах.

f) Зміцнювати і розширювати ініціативи на базі ІКТ із надання медичної і гуманітарної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

19. Електронна зайнятість

a) Заохочувати на національному рівні розвиток застосування прикладів найкращої практики для працівників і роботодавців, що застосовують електронні форми праці, на основі принципів справедливості і гендерної рівності, з дотриманням усіх відповідних міжнародних норм.

b) Сприяти новим способам організації роботи і бізнесу з метою підвищення продуктивності, зростання і добробуту інвестиціями в ІКТ і людські ресурси.

c) Сприяти застосуванню телероботи, щоб дати змогу громадянам, зокрема в країнах, що розвиваються, НРК і малих економіках жити в їхніх суспільствах, працюючи при цьому в будь-якому місці, а також розширювати можливості працевлаштування для жінок і осіб з обмеженими можливостями.

Сприяючи телероботі, особливу увагу слід приділяти стратегіям, що сприяють створенню робочих місць і збереженню кваліфікованої робочої сили.

d) Сприяти програмам раннього залучення в науці і технологіях, орієнтованим на дівчат, для збільшення кількості жінок, які працюють у сфері ІКТ.

20. Електронна охорона довкілля

a) Державні органи у співпраці з іншими заінтересованими сторонами заохочуються використовувати і просувати ІКТ як інструменту для охорони довкілля і сталого використання природних ресурсів.

b) Державні органи, громадянське суспільство і приватний сектор заохочуються ініціювати дії та втілювати проекти і програми сталого виробництва і споживання й екологічно безпечного видалення й утилізації вжитого апаратного забезпечення та компонентів, що використовуються в ІКТ.

c) Створювати моніторингові системи з використанням ІКТ для прогнозування та моніторингу впливу природних і антропогенних лих, особливо в країнах, що розвиваються, НРК і малих економіках.

21. Електронне сільське господарство

a) Забезпечувати систематичне поширення з використанням ІКТ інформації у сфері сільського господарства, тваринництва, рибної промисловості, лісового господарства і продовольства з метою надання вільного доступу до вичерпних, актуальних і детальних знань та інформації, особливо в сільських районах.

b) Публічноприватні партнерства повинні прагнути максимально розширювати використання ІКТ як інструмента для підвищення виробництва (кількості і якості).

22. Електронна наукова діяльність

a) Сприяти прийнятному за ціною і надійному високошвидкісному підключенню до Інтернету всіх університетів і науково-дослідних установ для підтримки їхньої вирішальної ролі у виробництві інформації і знань, освіті та професійній підготовці і для підтримки заснування партнерств, співробітництва і об’єднань у мережі між цими установами.

b) Сприяти ініціативам у сферах електронної видавничої діяльності, диференційованого ціноутворення і вільного доступу, щоб зробити наукову інформацію прийнятною за ціною і доступною в усіх країнах на справедливій основі.

c) Сприяти застосуванню технології прямої взаємодії для спільного використання наукових знань, препринтів і передруків праць наукових авторів, які відмовилися від свого права на оплату.

d) Сприяти довгостроковому систематичному й ефективному збору, поширенню і збереженню суттєвих наукових даних у цифровій формі, наприклад, демографічних і метеорологічних даних, у всіх країнах.

e) Сприяти принципам і стандартам метаданих для полегшення співробітництва та ефективного використання зібраної наукової інформації і даних, як це властиво для проведення наукового дослідження.

С8. Культурне різноманіття та ідентичність, мовне різноманіття і місцевий контент

23. Культурне і мовне різноманіття, стимулюючи повагу до культурної ідентичності, традицій і релігій, є необхідним для розвитку інформаційного суспільства на основі діалогу між культурами та регіонального і міжнародного співробітництва. Воно є важливим чинником сталого розвитку.

a) Створювати документи, що визначають політику, які підтримують повагу, збереження, сприяння і підвищення культурного і мовного різноманіття та культурної спадщини в рамках інформаційного суспільства, як відображено у відповідних прийнятих Організацією Об’єднаних Націй документах, зокрема в Загальній декларації ЮНЕСКО про культурне різноманіття. Це включає заохочення державних органів розробляти документи, що визначають політику в сфері культури, для сприяння виробництву культурного, освітнього і наукового контенту, а також розвитку місцевих  культурних промислів, які підходять до мовного і культурного контексту користувачів.

b) Розробляти національні документи, що визначають політику, і законодавство, які б забезпечили, що бібліотеки, архіви, музеї та інші установи культури в інформаційному суспільстві могли б повною мірою виконувати свою функцію постачальників контенту, зокрема традиційних знань, а більш конкретно – забезпеченням постійного доступу до записаної інформації.

c) Підтримувати зусилля з розробки і застосування ІКТ для збереження природної і культурної спадщини, забезпечувати доступ до неї, як до живої частини сьогоднішньої культури. Це включає розробку систем для забезпечення постійного доступу до архівованої інформації в цифровій формі і мультимедійного контенту в цифрових вмістилищах, а також підтримку архівів, зібрання предметів культури і бібліотеки як пам’ять людства.

d) Розробляти і впроваджувати документи, що визначають політику, які сприяли б збереженню, зміцненню, повазі і сприянню різноманіттю культурного вираження та знань і традицій корінних народів створенням різноманітного інформаційного контенту і застосуванням різних методів, у тому числі переведенням у цифрову форму освітньої, наукової і культурної спадщини.

e) Підтримувати розробку, переклад та адаптацію місцевого контенту, архівів у цифровій формі місцевими органами влади та різноманітні форми цифрових і традиційних засобів масової інформації. Ця діяльність може також зміцнити місцеві і корінні громади.

f) Надавати контент, що відповідає культурам і мовам кожної людини в інформаційному суспільстві шляхом доступу до послуг традиційних і цифрових засобів масової інформації.

g) За допомогою публічноприватних партнерств сприяти створенню різноманітного місцевого і національного контенту, у тому числі доступного мовами користувачів, а також визнавати і підтримувати роботу на основі ІКТ у всіх сферах мистецтва.

h) Розширювати програми, що зосереджуються на навчальних програмах, чутливих до гендерних питань, у системах формальної і неформальної освіти для всіх та на підвищенні грамотності жінок у галузі зв’язку і ЗМІ з огляду на підвищення спроможності дівчат і жінок до розуміння та розробки контенту ІКТ.

i) Розвивати місцеву компетентність для створення і поширення програмного забезпечення місцевими мовами, а також контенту, що відповідає потребам різних верств населення, у тому числі неписьменних, осіб з обмеженими можливостями, груп, що перебувають у несприятливих умовах, і уразливих груп, особливо в країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою.

j) Надавати підтримку ЗМІ, що базуються в місцевих громадах, і підтримувати проекти, в яких поєднується застосування традиційних ЗМІ і нових технологій в інтересах їхньої ролі в полегшенні використання місцевих мов, та в інтересах документування і збереження місцевої спадщини, включаючи ландшафтну і біологічну різноманітність, а також як засіб, щоб дістатися до сільських, ізольованих і кочових громад.

k) Підвищувати компетентність корінних народів для створення контенту їхніми власними мовами.

l) Співпрацювати з корінними народами і традиційними громадами, щоб дати їм можливість ефективніше застосовувати їхні традиційні знання і користати із застосування цих знань в інформаційному суспільстві.

m) Обмінюватися знаннями, досвідом і прикладами найкращої практики, що стосуються документів, що визначають політику, та інструментів, створених для сприяння культурному і мовному різноманіттю на регіональному і субрегіональному рівнях. Цього можна домогтися, заснувавши регіональні і субрегіональні робочі групи з конкретних питань цього Плану дій, для сприяння зусиллям інтеграції.

n) Оцінювати на регіональному рівні внесок ІКТ у культурний обмін та взаємодію і на підставі результатів цієї оцінки розробляти відповідні програми.

o) Державні органи, у рамках публічноприватних партнерств, повинні сприяти технологіям і програмам науково-дослідних і конструкторських робіт у таких сферах, як переклад, іконографія, послуги з допомогою голосу, а також розвитку необхідного апаратного забезпечення і різноманітних моделей програмного забезпечення включаючи власницьке, з відкритими кодами і безплатне програмне забезпечення, таке як стандартні набори символів, мовні коди, електронні словники, термінологічні довідники і тезауруси, багатомовні пошукові машини, інструменти машинного перекладу, інтернаціоналізовані імена доменів, реферування контенту, а також загальне і прикладне програмне забезпечення.

С9. Засоби масової інформації

24. Засоби масової інформації – у своїх різних видах і різноманітті форм власності – як дієвий чинник, відіграють необхідну роль у розвитку інформаційного суспільства і визнаються такими, що роблять важливий внесок у свободу слова і плюралізму інформації.

a) Заохочувати засоби масової інформації – друковані й електронні, а також нові види ЗМІ – до того, щоб вони продовжували відігравати важливу роль в інформаційному суспільстві.

b) Заохочувати розробку внутрішнього законодавства, що гарантує незалежність і плюралізм засобів масової інформації.

c) Ужити належних заходів – не зазіхаючи при цьому на свободу слова – для боротьби з незаконним і шкідливим контентом у засобах масової інформації.

d) Заохочувати професійних працівників засобів масової інфор мації в розвинутих країнах до заснування партнерств і мереж із засобами масової інформації в країнах, що розвиваються, особливо у сфері професійної підготовки.

e) Підтримувати створення гармонійних і багатогранних образів жінок і чоловіків в засобах масової інформації.

f) Зменшувати міжнародні дисбаланси, що впливають на ЗМІ, особливо стосовно інфраструктури, технічних ресурсів та розвитку навичок і вмінь людей, використовуючи для цього всі переваги інструментів ІКТ стосовно цього.

g) Заохочувати традиційні засоби масової інформації до подолання розриву в знаннях і полегшення потоку культурного контенту, особливо в сільських районах.

C10. Етичні сторони інформаційного суспільства

25. Інформаційне суспільство повинне спиратися на загальновизнані цінності, піклуватися про загальне благо та запобігати зловмисному використанню ІКТ.

a) Уживати заходів для сприяння дотримання миру та основоположних  цінностей свободи, рівності, солідарності, терпимості, колективної відповідальності і дбайливого ставлення до природи.

b) Усі заінтересовані сторони повинні підвищити своє усвідомлення етичних сторін при застосуванні ІКТ.

c) Усі дійові особи інформаційного суспільства повинні сприяти загальному благу, захищати недоторканність приватного життя і особових даних, уживати відповідних діїй і запобіжних заходів, визначених законодавством, проти зловмисного використання ІКТ, такого як незаконні та інші дії мотивовані расизмом, расова дискримінація, ксенофобія і пов’язана з ними нетерпимість, ненависть, насильство, усі форми жорстокого поводження з дітьми, включаючи педофілію і дитячу порнографію, а також торгівля людьми та їх експлуатація.

d) Залучати відповідні заінтересовані сторони, насамперед наукова спільнота, до продовження дослідження етичних сторін ІКТ.

C11. Міжнародне і регіональне співробітництво

26. Міжнародне співробітництво всіх заінтересованих сторін має вирішальне значення для впровадження цього Плану дій і потребує зміцнення з огляду на сприяння загальному доступу та подолання цифрового розриву, зокрема наданням засобів для впровадження.

a) Державні органи країн, що розвиваються, повинні підвищувати відносний пріоритет проектів у сфері ІКТ у запитах про міжнародне співробітництво і надання допомоги щодо проектів розвитку інфраструктури з боку розвинутих країн і міжнародних фінансових організацій.

b) У контексті Глобального договору ООН і спираючись на Декларацію тисячоліття Організації Об’єднаних Націй створювати і розвивати публічноприватні партнерства, приділяючи особливу увагу використанню ІКТ для розвитку.

c) Запропонувати міжнародним і регіональним організаціям надавати ІКТ першочергового значення у своїх робочих програмах та допомагати всім рівням країн, що розвиваються, бути залученими до складання і впровадження національних планів дій, спрямованих на підтримку досягнення цілей, зазначених у Декларації принципів і цьому Плані дій, враховуючи важливість регіональних ініціатив.

D. Порядок денний цифрової солідарності

27. Метою Порядку денного цифрової солідарності є створення умов для мобілізації людських, фінансових і технологічних ресурсів, необхідних для включення всіх чоловіків і жінок в інформаційне суспільство, що постає. Тісне національне, регіональне і міжнародне співробітництво всіх заінтересованих сторін для впровадження цього Порядку денного є життєво необхідним. Для подолання розриву ми повинні більш ефективно використовувати існуючі підходи і механізми та повністю досліджувати нові, для того, щоб забезпечувати фінансування розвитку інфраструктури, обладнання, підвищення компетентності і створення контенту, необхідних для участі в інформаційному суспільстві.

D1. Пріоритети і стратегії

a) Національні електронні стратегії повинні становити невід’ємну частину національних планів у сфері розвитку, включаючи стратегії зниження бідності.

b) Інформаційним і комп’ютерним технологіям повною мірою слід надавати першочергового значення у стратегіях для Офіційної допомоги розвитку (ОДР) через більш ефективний обмін інформацією і координацію з донорами, а також за допомогою аналізу і спільного використання прикладів найкращої практики та уроків з досвіду використання ІКТ у програмах розвитку.

D2. Мобілізація ресурсів

a) Усі країни і міжнародні організації повинні працювати над створенням умов, сприятливих для підвищення доступності й ефективної мобілізації ресурсів для фінансового розвитку, як опрацьовано в Монтерейському консенсусі.

b) Розвинуті країни повинні докладати конкретних зусиль для виконання своїх міжнародних зобов’язань з фінансування розвитку, включаючи Монтерейський консенсус, в якому розвинуті країни, які ще цього не зробили, наполегливо закликаються докласти конкретних зусиль для досягнення цільового рівня 0,7 відсотка від їхнього валового національного продукту (ВНП) як ОДР країнам, що розвиваються, та 0,15—0,20 відсотка ВНП розвинутих країн для найменш розвинутих країн.

c) Для тих країн, що розвиваються, які страждають від непомірного боргового тягаря, ми вітаємо ініціативи, вжиті для зменшення непогашеної заборгованості, і пропонуємо вжити подальших національних і міжнародних заходів стосовно цього, включаючи у належних випадках анулювання боргів та інші домовленості. Особливу увагу слід приділити розвитку Ініціативи щодо бідних країн з великою заборгованістю. Ці ініціативи дали б змогу визволити більше ресурсів, які можна використати для фінансування проектів ІКТ для цілей розвитку.

d) Визнаючи потенціал ІКТ для цілей розвитку, ми далі закликаємо:

і. країни, що розвиваються, – збільшити свої зусилля із залучення великих приватних національних та іноземних інвестицій у ІКТ, створивши прозорий, стабільний, передбачуваний і сприятливий інвестиційний клімат;

іі. розвинуті країни і міжнародні фінансові організації – належним чином реагувати на стратегії і пріоритети ІКТ для цілей розвитку, надавати IKT першочергового значення своїх робочих програмах і допомагати країнам, що розвиваються, та країнам з перехідною економікою в розробці та впровадженні їхніх національних електронних стратегій. Ґрунтуючись на пріоритетах національних планів розвитку і впровадженні вищезазначених зобов’язань, розвинуті країни повинні збільшити свої зусилля для надання більшого обсяг фінансових ресурсів країнам, що розвиваються, для опанування ІКТ для цілей розвитку;

ііі. приватний сектор – робити свій внесок у впровадження цього Порядку денного цифрової солідарності.

e) У наших зусиллях із подолання цифрового розриву ми повинні сприяти, у рамках нашої співпраці у сфері розвитку, технічній і фінансовій допомозі, спрямованій на розвиток компетентності на національному і регіональному рівнях, передачі технологій на взаємно погоджених умовах, співробітництву в рамках програм науково-дослідних і конструкторських робіт та обміну ноухау.

f) Слід повною мірою використовувати всі існуючі фінансові механізми і при цьому ретельний огляд їх відповідності вирішенню проблем ІКТ для цілей розвитку слід завершити до кінця грудня 2004 року. Цей огляд буде проводитися Цільовою групою під егідою Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй і буде представлений на розгляд у рамках другого етапу цього саміту. На основі висновків цього огляду будуть розглянуті питання про вдосконалення і обновлення фінансових механізмів, включаючи обґрунтування і створення добровільного Фонду цифрової солідарності, як це вказано в Декларації принципів.

g) Країни повинні розглянути питання про створення національних механізмів для досягнення загального доступу як в сільських, так і в міських районах, що недостатньо обслуговуються, з метою подолання цифрового розриву.

E. Подальші заходи та оцінка

28. Реалістична міжнародна оцінка продуктивності і співвідношення з критеріями оцінки (як в якісному так і в кількісному сенсі), використовуючи порівняльні статистичні показники і результати досліджень, повинні проводитися для того, щоб вести спостереження за виконанням завдань, досягненням цілей і контрольних показників Плану дій, враховуючи різні національні обставини.

a) У співробітництві з кожною заінтересованою країною розробити і ввести зведений індекс показників розвитку ІКТ (індекс цифрових можливостей). Його можна було б публікувати щорічно чи раз у два роки у Звіті про розвиток ІКТ. Цей індекс показував би статистичні дані, а звіт представляв би аналітичні дослідження політичних документів і їх упровадження залежно від національних обставин, включаючи гендерний аналіз.

b) Належні показники і співвідношення з критеріями оцінки, у тому числі показники колективного доступу, повинні проясняти величину цифрового розриву як у внутрідержавному, так і в міжнародному вимірах та забезпечувати його регулярну оцінку і відслідковувати світові досягнення у використанні ІКТ для досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей, включаючи цілі Декларації тисячоліття.

c) Міжнародні і регіональні організації повинні оцінювати і регулярно доповідати про рівень загальної доступності націй до ІКТ з метою створення рівних можливостей для зростання секторів ІКТ у країнах, що розвиваються.

d) Слід розробити у гендерному розрізі показники із застосування ІКТ та потреб в ІКТ, а також визначити показники продуктивності, що піддаються кількісному вимірюванню, для оцінки впливу фінансованих проектів у сфері ІКТ на життя жінок і дівчат.

e) Розробити і відкрити, на основі компіляції внесків від усіх заінтересованих сторін, вебсайт із прикладами найкращої практики та історіями успіху у чіткому, доступному і наочному форматі, з дотриманням визнаних на міжнародному рівні стандартів мережевої доступності. Цей вебсайт можна періодично оновлювати і перетворити його на засіб постійного обміну досвідом.

f) Усі країни і регіони повинні розробити інструменти, необхідні для надання статистичної інформації з питань інформаційного суспільства, що включає базові показники й аналіз його ключових вимірів. Пріоритет слід надавати створенню взаємно узгоджених і порівнянних на міжнародному рівні систем показників, враховуючи різні рівні розвитку.

F. Назустріч другому етапу ВСІС (Туніс)

29. Відповідно до резолюції 56/183 Генеральної Асамблеї і враховуючи підсумки женевського етапу ВСІС, у першій половині 2004 року буде проведене підготовче засідання для перегляду тих питань інформаційного суспільства, на яких слід зосередитися на туніському етапі ВСІС, і досягнення домовленості щодо структури процесу підготовки до другого етапу. Відповідно до рішення цього саміту щодо його туніського етапу, на другому етапі ВСІС слід розглянути, серед іншого, такі питання:

a) розробка відповідних заключних документів на підставі підсумків Женевського етапу ВСІС з метою консолідації процесу побудови глобального інформаційного суспільства, скорочення цифрового розриву і перетворення його в цифрові можливості;

b) наступні заходи і впровадження Женевського плану дій на національному, регіональному і міжнародному рівнях, включаючи Організацію Об’єднаних Націй, як частину цілісного і погодженого підходу, залучаючи до участі всі відповідні заінтересовані сторони. Це має відбуватися, зокрема, у межах партнерських проектів серед заінтересованих сторін.

Женева, 12 грудня 2003

  1. Коментарів ще немає.
  1. No trackbacks yet.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: