Туніське зобов’язання

1. Ми, представники народів світу, зібралися в Тунісі 16–18 листопада 2005 року для проведення другого етапу Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства (ВСІС) для того, щоб знову висловити безумовну підтримку Декларації принципів і Планові дій, прийнятим на першому етапі Всесвітнього саміту з питань інформаційного суспільства в Женеві в грудні 2003 року.

2. Ми знову підтверджуємо наше прагнення і рішучість побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство на основі цілей і принципів Статуту Організації Об’єднаних Націй, міжнародного права і принципу багатосторонніх відносин, дотримуючи в повному обсязі і підтримуючи Загальну декларацію прав людини, для того щоб люди в усім світі могли створювати інформацію і знання, мати до них доступ, користуватися й обмінюватися ними, аби повною мірою розкрити свій потенціал і реалізувати погоджені на міжнародному рівні цілі і завдання розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.
 
3. Ми знову підтверджуємо загальність, неподільність, взаємозалежність і взаємозв’язок усіх прав людини й основних свобод, включаючи право на розвиток, як це закріплено у Віденській декларації. Ми також знову підтверджуємо, що демократія, сталий розвиток і повага прав людини й основних свобод, а також належне урядування на всіх рівнях є взаємозалежними і взаємозміцнюючими. Ми надалі вирішуємо зміцнювати повагу до верховенства права в міжнародних і національних справах.
 
4. Ми знову підтверджуємо значення параграфів 4, 5 і 55 Женевської Декларації принципів. Ми визнаємо, що свобода слова і вільний потік інформації, ідей і знань мають істотне значення для інформаційного суспільства і сприяють розвиткові.
 
5. Туніський саміт представляє унікальну можливість для підвищення рівня інформованості про блага, які інформаційні і комунікаційні технології (ІКТ) можуть дати людству, і про спосіб, яким вони можуть змінити діяльність, взаємини і життя людей і, отже, зміцнити впевненість у майбутньому.
 
6. Цей саміт є важливою віхою у світових зусиллях для подолання бідності і досягнення погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття. Женевськими рішеннями ми встановили послідовний довгостроковий зв’язок між процесом ВСІС та іншими відповідними великими конференціями і самітами Організації Об’єднаних Націй. Ми закликаємо державні органи, приватний сектор, громадянське суспільство і міжнародні організації об’єднатися для впровадження зобов’язань, викладених у Женевських Декларації принципів і Плані дій. У цьому контексті результати нещодавно завершеного Всесвітнього саміту 2005 року з питань огляду впровадження Декларації тисячоліття мають особливе значення.
 
7. Ми знову підтверджуємо зобов’язання, прийняті в Женеві, і ґрунтуємося на них у Тунісі, зосередивши увагу на фінансових механізмах для подолання цифрового розриву, на управлінні Інтернетом і пов’язаних із цим питаннях, а також на наступній діяльності і впровадженні рішень, прийнятих у Женеві й Тунісі, як це зазначається в Туніській програмі для інформаційного суспільства.
 
8. Знову підтверджуючи важливу роль і відповідальність усіх заінтересованих сторін, перелічених у параграфі 3 Женевського Плану дій, ми визнаємо ключову роль і відповідальність державних органів у процесі ВСІС.
 
9. Ми знову підтверджуємо нашу рішучість домогтися того, щоб кожний міг скористатися можливостями, які можуть надати ІКТ, нагадуючи, що державні органи, а також приватний сектор, громадянське суспільство, Організація Об’єднаних Націй та інші міжнародні організації повинні спільно працювати, аби: поліпшити доступ до інформаційної і комунікаційної інфраструктури та технологій, а також до інформації і знань; підвищити компетентність; підвищити довіру і безпеку при використанні ІКТ; створити сприятливе середовище на всіх рівнях; розвинути і розширити застосування прикладень ІКТ; заохочувати культурне різноманіття і поважати його; визнавати роль засобів масової інформації; приділяти увагу етичним сторонам інформаційного суспільства; а також заохочувати міжнародне і регіональне співробітництво. Ми підтверджуємо, що це – ключові принципи побудови відкритого для всіх інформаційного суспільства, розроблені в Женевській Декларації принципів.
 
10. Ми визнаємо, що доступ до інформації, а також спільне використання і формування знань істотно сприяють посиленню економічного, соціального і культурного розвитку, допомагаючи всім країнам у реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття. Цей процес можна прискорити, усунувши перешкоди для загального, повсюдного, рівноправного і прийнятного за ціною доступу до інформації. Ми підкреслюємо важливість усунення перешкод на шляху подолання цифрового розриву, зокрема таких перешкод, що заважають повному досягненню економічного, соціального і культурного розвитку країн і благополуччя їхніх народів, особливо в країнах, що розвиваються.
 
11. Крім того, ІКТ дають можливість набагато ширшим, ніж колинебудь у минулому, верствам населення об’єднатися для спільного використання і розширення бази людських знань та сприяння її подальшому зростанню в усіх сферах людської діяльності, а також її застосуванню в освіті, охороні здоров’я і науці. ІКТ мають величезний потенціал для розширення доступу до якісної освіти, підвищення рівня грамотності і забезпечення загальної початкової освіти, а також для полегшення самого процесу навчання, тим самим закладаючи фундамент для побудови відкритого для всіх і спрямованого на розвиток інформаційного суспільства та економіки, заснованої на знаннях, при повазі культурного і мовного різноманіття.
 
12. Ми підкреслюємо, що засвоєння ІКТ підприємствами відіграє основоположну роль в економічному зростанні. Таке зростання і підвищення продуктивності праці, що підсилюють вплив оптимально вкладених інвестицій у сферу ІКТ, можуть привести до розширення торгівлі і до створення ширшої і кращої зайнятості. Саме тому, як документи, що визначають політику щодо розвитку підприємств, так і документи, що визначають політику у сфері ринку праці, відіграють основну роль у засвоєнні ІКТ. Ми пропонуємо державним органам і приватному секторові підвищити спроможність малих, середніх і мікропідприємств (МСМП), оскільки в більшості країн на їхню частку припадає більша частина робочих місць. Ми, разом із усіма заінтересованими сторонами, будемо діяти спільно для забезпечення необхідної політичної, нормативної і регуляторної бази, що сприяє підприємницькій діяльності, зокрема діяльності МСМП.
 
13. Ми також визнаємо, що революція в ІКТ може мати могутній позитивний вплив як інструмент сталого розвитку. Окрім того, належне сприятливе середовище на національному і міжнародному рівнях могло б запобігти посиленню соціального і економічного поділу і збільшенню розриву між багатими і бідними країнами, регіонами й окремими особами – у тому числі між чоловіками і жінками.
 
14. Ми також визнаємо, що крім створення інфраструктури ІКТ належну увагу варто приділяти розвитку компетентності людей і створенню, у належних випадках, прикладень ІКТ і цифрового контенту на місцевих мовах для забезпечення всеохопного підходу до побудови глобального інформаційного суспільства.
 
15. Визнаючи принципи загального і недискримінаційного доступу до ІКТ для всіх націй, потребу врахування рівня соціального і економічного розвитку кожної країни і поважаючи орієнтовані на розвиток аспекти інформаційного суспільства, ми підкреслюємо, що ІКТ є ефективним інструментом для сприяння миру, безпеці і стабільності, для посилення демократії, соціальної згуртованості, належного урядування і верховенства права на національному, регіональному і міжнародному рівнях. ІКТ можуть використовуватися для сприяння економічному зростанню і розвиткові підприємств. Розвиток інфраструктури, підвищення компетентності людей, інформаційна безпека і безпека мереж мають ключове значення для досягнення цих цілей. Ми далі визнаємо потребу в ефективній протидії проблемам і загрозам, що виникають у результаті застосування ІКТ із намірами, що несумісні із завданнями підтримки міжнародної стабільності та безпеки і можуть зашкодити цілісності інфраструктури всередині держав та їх безпеці. Необхідно запобігати зловмисному використанню інформаційних ресурсів і технологій для злочинних і терористичних цілей, поважаючи права людини.
 
16. Ми далі зобов’язуємося оцінювати і відслідковувати прогрес у подоланні цифрового розриву, враховуючи різні рівні розвитку, щоб реалізувати погоджені на міжнародному рівні цілі і завдання розвитку, включаючи Цілі розвитку тисячоліття, та оцінювати ефективність інвестицій і зусиль із міжнародного співробітництва в побудові інформаційного суспільства.
 
17. Ми настійливо закликаємо державні органи, використовуючи потенціал ІКТ, створити державні системи інформації про закони і нормативні положення, передбачаючи ширший розвиток публічних (державних) пунктів доступу і підтримуючи широку наявність цієї інформації.
 
18. Отже, ми повинні наполегливо прагнути сприяти загальному, повсюдному, рівноправному і прийнятному за ціною доступу до ІКТ, включаючи універсальний дизайн і допоміжні технології, для всіх людей, особливо для осіб із обмеженими можливостями, забезпечувати, щоб блага рівномірніше розподілялися між суспільствами і всередині них, а також сприяти подоланню цифрового розриву, аби створити цифрові можливості для всіх і користатися можливостями, наданими ІКТ, для цілей розвитку.
 
19. Міжнародна спільнота повинна вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб усі країни світу мали рівноправний і прийнятний за ціною доступ до ІКТ, щоб блага ІКТ у сферах  соціально-економічного розвитку і подолання цифрового розриву були дійсно відкриті для всіх.
 
20. Для цієї мети ми повинні звертати окрему увагу на особливі потреби маргіналізованих і уразливих груп суспільства, включаючи мігрантів, внутрішньо переміщених осіб і біженців, безробітних і знедолених людей, меншостей і кочових народів, людей похилого віку та осіб із обмеженими можливостями.
 
21. Для цієї мети ми повинні звертати особливу увагу на специфічні потреби жителів країн, що розвиваються, країн із перехідною економікою, найменш розвинутих країн, малих острівних держав, що розвиваються, країн, які розвиваються і не мають виходу до моря, бідних країн з великою заборгованістю, окупованих країн і територій, а також країн, що переборюють наслідки конфліктів або стихійних лих.
 
22. При розвитку інформаційного суспільства окрему увагу належить приділяти особливому становищу корінних народів, а також збереженню їхньої спадщини і культурного надбання.
 
23. Ми визнаємо, що гендерний розрив існує як частина цифрового розриву у суспільстві, і ми знову підтверджуємо наше зобов’язання про надання жінкам усіх прав і можливостей та перспективи гендерної рівності, що дало б нам змогу подолати цей розрив. Ми надалі визнаємо, що цілковита участь жінок в інформаційному суспільстві необхідна для забезпечення відкритості і поваги прав людини в рамках інформаційного суспільства. Ми заохочуємо всі заінтересовані сторони підтримати участь жінок у процесах прийняття рішень і зробити свій внесок у формування усіх сфер інформаційного суспільства на міжнародному, регіональному і національному рівнях.
 
24. Ми визнаємо роль ІКТ у справі захисту і сприяння розвиткові дітей. Ми будемо посилювати діяльність щодо захисту дітей від розтління і захищати їхні права в контексті ІКТ. У цьому контексті ми підкреслюємо, що найкраще забезпечення інтересів дитини має першорядне значення.
 
25. Ми знову підтверджуємо наше зобов’язання надати всі права і можливості молодим людям як основним учасникам побудови відкритого для всіх інформаційного суспільства. Ми будемо активно залучати молодь до участі в інноваційних програмах розвитку на базі ІКТ і розширювати можливості залучення молоді в процеси, пов’язані з електронною стратегією.
 
26. Ми визнаємо важливе значення творчого контенту і прикладень для подолання цифрового розриву та сприяння реалізації погоджених на міжнародному рівні цілей і завдань, включаючи Цілі розвитку тисячоліття.
 
27. Ми визнаємо, що для рівноправного і стійкого доступу до інформації потрібне здійснення стратегій для довгострокового збереження створюваної цифрової інформації.
 
28. Ми знову підтверджуємо наше прагнення до створення в партнерстві з приватним сектором на основі відкритих і функціонально сумісних стандартів мереж ІКТ і до розробки прикладень, що були б прийнятні за ціною і доступні для всіх у будьякому місці, у будьякий час, для будького і з використанням будьяких пристроїв, що веде до створення повсюдної мережі.
 
29. Наша переконаність полягає в тому, що державні органи, приватний сектор, громадянське суспільство, наукові й академічні кола та користувачі можуть застосовувати різні технології і моделі ліцензування, у тому числі розроблені в рамках власницьких схем, а також програмне забезпечення з відкритими кодами і безплатне програмне забезпечення, згідно зі своїми інтересами і потребами в наявності надійних послуг і впровадженні ефективних програм для населення своїх країн. Враховуючи важливе значення власницького програмного забезпечення на ринках різних країн, ми знову заявляємо про необхідність заохочення і підтримки спільних розробок, сумісних платформ, а також безплатного програмного забезпечення і програмного забезпечення з відкритими кодами шляхом, що відображає можливості різних моделей програмного забезпечення, зокрема для освітніх, наукових програм і програм цифрового включення.
 
30. Визнаючи, що пом’якшення наслідків стихійних лих може надати істотну підтримку зусиллям щодо забезпечення сталого розвитку і допомогти в зниженні бідності, ми знову підтверджуємо наше зобов’язання використовувати можливості і потенціал ІКТ, заохочуючи і зміцнюючи співробітництво на національному, регіональному і міжнародному рівнях.
 
31. Ми зобов’язуємося спільно працювати в напрямку впровадження порядку денного цифрової солідарності, погодженого в параграфі 27 Женевського Плану дій. Повне і швидке впровадження цього порядку денного із забезпеченням належного урядування на всіх рівнях потребує, зокрема, своєчасного, ефективного, всеохоплюючого і довгочасного розв’язання проблем заборгованості країн, що розвиваються, на довгостроковий період, коли це доречно, універсальної, заснованої на праві, відкритої, недискримінаційної і рівноправної багатосторонньої системи торгівлі, що також може стимулювати розвиток у всьому світі, надаючи блага країнам на всіх стадіях розвитку, а також розробки й ефективного впровадження конкретних міжнародних підходів і механізмів для посилення міжнародного співробітництва і допомоги для подолання цифрового розриву.
 
32. Ми далі зобов’язуємося сприяти залученню в інформаційне суспільство всіх людей шляхом розвитку і використання місцевих мов і/або мов корінних народів у сфері ІКТ. Ми будемо і надалі докладати наші зусилля до збереження і заохочення культурного різноманіття, а також культурної ідентичності в рамках інформаційного суспільства.
 
33. Ми визнаємо, що поряд із допомогою, яку може надати технічне співробітництво, на всіх рівнях потрібне підвищення компетентності для набуття необхідного інституційного й особистого досвіду.
 
34. Ми визнаємо потребу і докладаємо зусилля для мобілізації як людських, так і фінансових ресурсів відповідно до другого розділу Туніської програми для інформаційного суспільства, що дасть нам змогу збільшити використання ІКТ для цілей розвитку і здійснювати короткострокові, середньострокові і довгострокові плани з побудови інформаційного суспільства в рамках наступної діяльності і впровадження рішень ВСІС.
 
35. Ми визнаємо центральну роль державної політики у створенні рамок, в яких може здійснюватися мобілізація ресурсів.
 
36. Ми цінуємо потенціал ІКТ для сприяння миру і запобігання конфліктів, які, серед іншого, негативно впливають на досягнення цілей розвитку. ІКТ можна використовувати для виявлення конфліктних ситуацій за допомогою систем раннього оповіщення, які запобігають конфліктам, сприяння їх мирному врегулюванню, підтримки гуманітарних акцій, включаючи захист цивільних осіб у збройних конфліктах, полегшення діяльності місій з підтримки миру і надання допомоги в миробудуванні і відбудовних роботах у післяконфліктний період.

37. Ми переконані в тому, що наші цілі можуть бути досягнуті через залучення, співробітництво і партнерство державних органів та інших заінтересованих сторін, а саме приватного сектору, громадянського суспільства і міжнародних організацій, і що необхідні міжнародне співробітництво і солідарність на всіх рівнях, якщо ми хочемо, аби плоди інформаційного суспільства були на благо всіх.
 
38. По завершенні цього саміту ми повинні продовжити наші зусилля. Поява глобального інформаційного суспільства, в яке ми всі робимо внесок, забезпечує все ширші можливості для всіх народів і для світової спільноти, що неможливо було уявити ще кілька років тому. Ми повинні опанувати ці можливості сьогодні і підтримати їхній подальший розвиток і прогрес.
 
39. Ми знову підтверджуємо нашу тверду рішучість розробити і впровадити ефективні і стійкі заходи для вирішення задач і реалізації можливостей побудови насправді глобального інформаційного суспільства на благо всіх народів.
 
40. Ми твердо переконані в повному і своєчасному впровадженні рішень, прийнятих нами в Женеві і Тунісі і викладених у Туніській програмі для інформаційного суспільства.

  1. Коментарів ще немає.
  1. No trackbacks yet.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: